Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

«Мій шлях, щоб змінити світ» 2

  27/08/2014     753      Paul    

 

Продовження. Початок тут.

 

Національні вечори

 

Ще однією оригінальною фішкою проекту було проведення національних вечорів, на яких ми знайомилися з культурою, кухнею та цікавинками кожної країни, що брала участь у проекті. Одразу зазначу, що наша команда дуже відповідально поставилась до цього зав­дання: ми привезли у Бельгію не лише вишиванки з віночками, а й сало з часником, гречку й квас, підготували цікаві завдання та ігри, щоб достойно представити нашу країну. І ми перевершили самих себе: не лише навчили учасників проекту з інших країн танцювати гопака та співати наш національний хіт «Ти ж мене підманула», а й вітатися, як справжні українці: «Слава Україні! Героям Слава!»

 

Ось так ми вчили іноземців співати народний хіт «Ти ж мене підманула».

 

Кожна команда готувала свої вечори, на яких ми всі разом виконували різні традиційні національні забавлянки, знайомилися з видатними місцями та діячами країни… Та найцікавішим було знайомство з національною кухнею кожного народу. Кіпр славиться легкою кухнею, з грецьким салатиком та коржиками; Бельгія — навпаки — важкою та м’ясною; естонська кухня виявилась чимось схожою на пострадянську (бутерброди зі шпротами та тушкована капуста усім знайомі, чи не так?); а іспанська запам’яталась великою кількістю томатів, хамоном та сангрією. До речі, наш традиційний борщик прийшовся до вподоби всім…

 

 

Уїк-енд у Брюсселі

 

Центральна площа Брюсселя.

 

Рай для ласунів — на кожному кроці
у Брюсселі такі магазинчики з шоколадом.

 

Вид на центральну площу Брюсселя.

 

 Той самий відомий пам’ятник.

 

Перший тиждень нашого перебування в Бельгії завершився дводенною поїздкою до столиці країни — Брюсселя. Враження від міста особисто у мене були різноманітними… Це місто, у якому свобода та відсутність будь-яких кордонів вирують у повітрі: люди не приховують своєї сутності, відкриваючи себе світові такими, якими вони є; це місто молоді та численних туристів, які з’їжджаються з усіх куточків світу, щоб насолодитися відомим бельгійським пивом та шоколадом, а також побачити неординарний символ Бельгії — «пісяючого хлопчика». Він тут усюди: у вигляді пам’ятників, скульптур, настінних графіті, сувенірів, навіть у вигляді шоколадок! Незвично для нас, але, можливо, у цьому своя фішка бельгійців…

 

 

Другий тиждень

 

Цього тижня у нас розпочалися театральні воркшопи під керівництвом слабочуючої акторки-аніматора — Лінди, яка навчала нас базовим театральним тонкощам акторського мистецтва, вчила розкривати здібності кожного за допомогою творчих завдань. Як приклад: зобразити слово, з яким асоціюється у вас перебування у Бельгії. Хтось зображав натхнення, хтось — любов, хтось — волонтерство…

 

 

Такою була афіша проекту.

 

 

 

Під час генеральної репетиції перед концертом.

 

 

 


Творчі завдання під час проведення театральних воркшопів.

 

 

 

Бельгійська команда підраховує бали під час національного вечора.

 

Цими вправами нас підштовхували до самостійної постановки концерту, який ми мали показати для глядачів на центральній площі міста Марш-ен-Фаменн.

Усі учасники проекту з задоволенням поставились до підготовки творчих номерів, відчувалась єдність та підтримка кожного. Несподівано у процесі підготовки виникла ідея виконати відому пісню «We are the world» («Ми — світ»), яку колись виконали відомі зірки на чолі з Майклом Джексоном, заради привернення уваги суспільства до проблем мешканців Африки. Але не просто заспівати її, а й скомпонувати з танком рук та жестовою мовою… Врешті-решт, цей номер став фінальним і дійсно запам’ятався не лише глядачам, а й самим виконавцям.

 

Після концерту. Ми виконали завдання!

 

 

«Ми зробимо життя кращим, ти і я…»

 

У передостанній день перебування у Бельгії, наша велика інтернаціональна команда на головній площі міста Марш-ен-Фаменн виступила перед місцевими жителями з невеличким концертом на тему волонтерства. Хоча цей концерт був невеличким, але він мав свій глибокий зміст, звертався до думок та світогляду кожного, особливо діток, які з цікавістю та жвавістю також приєднувались до участі у концерті, повторюючи рухи фінальної пісні жестовою мовою та розмальовуючи велике дерево життя різнокольоровими олівцями.

 

Маленьке свято для місцевих дітлахів та їхніх батьків.

 

Можливо, цей наш виступ — лише маленька дрібничка у великому світі, але саме з таких дрібничок, здавалося б зовсім непомітних, формується наше нове, толерантне, щире та людяне суспільство. І, наостанок, подаю рядки з фінальної пісні «We are the world», які у наш час набувають ще більшого значення…

 

We can’t go on pretending day by day

Ми не можемо прикидатися день у день,

That someone somewhere will soon make a change

Що скоро щось зміниться...

We are all a part of God’s great big family

Усі ми — частина великої Божої родини,

And the truth, you know,

Насправді, ти знаєш,

Love is all we need

Що нам потрібно — це любов.

 

We are the world, we are the children

Ми — світ… Ми — діти…

We are the ones who make a brighter day

Ми ті, хто робить життя світлішим...

So let’s start giving

Тож давайте

There’s a choice we’re making

Ми зробимо вибір.

We’re saving our own lives

Ми врятуємо наші життя.

It’s true we’ll make a better day

Це істина, ми зробимо життя кращим,

Just you and me

Лиш ти і я...

 

 

М. АНДРІЄНКО.

Фото автора.







газета Наше Життя

«Мій шлях, щоб змінити світ» 2

2014-08-27
В світі глухих https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-08/1408939827_img_5128_.jpg

Ще однією оригінальною фішкою проекту було проведення національних вечорів, на яких ми знайомилися з культурою, кухнею та цікавинками кожної країни, що брала участь у проекті. Одразу зазначу, що наша команда дуже відповідально поставилась до цього зав­дання: ми привезли у Бельгію не лише вишиванки з віночками, а й сало з часником, гречку й квас, підготували цікаві завдання та ігри, щоб достойно представити нашу країну. І ми перевершили самих себе: не лише навчили учасників проекту з інших країн танцювати гопака та співати наш національний хіт «Ти ж мене підманула», а й вітатися, як справжні українці: «Слава Україні! Героям Слава!»

газета Наше Життя