Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Спорт — це означає життя

  15/03/2020     88      Paul    
Олександр Шутько з Єнакієвого — скромна і великої душі людина, яка не афішує свої досягнення, але ми про них обов’язково маємо розповісти для прикладу іншим. Для цього є й нагода — нещодавно, восени 2019 року, він відзначив свій 50-річний ювілей.


Народився Олександр  у великій і дружній багатодітній родині і був четвертою дитиною в сім’ї. Батько з матір’ю працювали на швейній фабриці. У дитинстві Саша був дуже хворобливою дитиною, в ранньому віці у нього виявили дитячий церебральний параліч (ДЦП). До п’яти років він не ходив, і батьки доклали багато зусиль, щоб навчити його ходити і розмовляти.
Цікаво, що поштовхом до руху став для Сашка триколісний велосипед зі спинкою. Коли батьки придбали йому цю іграшку, Саша проявив великий інтерес до неї і завдяки цьому почав поступово крутити педалі, а згодом — і ходити. У семирічному віці став навчатися у допоміжній школі-інтернаті, але часто хворів і в результаті частково втратив слух.
Після закінчення школи за станом здоров’я лікарі заборонили йому працювати фізично. Але хлопець мав велике бажання до праці й умовив маму дозволити йому працювати на учбово-виробничому підприємстві УТОГ у м. Єнакієве. Разом з мамою вони прийшли до директора В.І. Колосова з проханням провести для Сашка екскурсію цим меблевим підприємством.
Екскурсію проводили начальник цеху М.М. Литовченко і майстер цеху З.С. Мартьянова. У хлопця це залишило незабутнє враження і бажання працювати стало ще більше. Керівництво УВП пішло йому назустріч і взяло на роботу учнем виробничого навчання. Сашко проявив себе добросовісним і здібним учнем, освоїв спеціальність складальника. Приучений з дитинства до дисципліни, він ніколи не спізнювався на роботу і виконував всі вказівки майстра. Спілкуючись на підприємстві з працівниками, освоїв жестову мову.
У вільний від роботи час Сашко брав активну участь у загальноміських змаганнях зі спорту, де познайомився з паралімпійською чемпіонкою України з плавання Оленою Акопян. Це знайомство зіграло велике значення у його житті: він за порадою Олени почав займатися легкою атлетикою. Першим його тренером був Сергій Михайлович Чутче, який розгледів у нього спортивні здібності. На обласних змаганнях у Донецьку хлопець посів 1 місце у бігу на 100 і 200 метрів і був нагороджений грамотою і вимпелом. Згодом Сашко став захоплюватися боксом, проте його тривалий час не приймали в секцію, бо з його діагнозом ДЦП це ризиковано.
У гуртожитку підприємства УТОГ була спортивна кімната, де Сашко займався після роботи. Він сам змайстрував боксерську грушу і, вивчивши спеціальну літературу, почав активно тренуватися. В один чудовий день познайомився з тренерами з карате — В.А. і С.А. Конєвими, які запросили його до секції. У 2001 році на атестації з карате Олександр отримав «помаранчевий пояс» і диплом. У 2002 році його взяли до секції тайського боксу «Муей-Тай». Він завзято ходить на тренування і ніколи не скаржиться на втому або хворобу, кот­ра починає прогресувати з віком. Коли лікарі забороняють займатися спортом, він їм завжди відповідає: «Не дочекаєтеся, я все одно буду тренуватися і доб’юся свого!».
У бажанні займатися улюбленою справою його підтримує дружина Валентина, яка також має часткову втрату слуху. Вони разом постійно приходять в ДК і розповідають про досягнення Олександра в спорті, тим самим прищеплюючи підростаючому поколінню любов до активного способу життя. Серед людей з порушеннями слуху і ДЦП Олександр Шутько єдиний, хто займається боксом.
Наші побажання Олександру: продовжувати робити успіхи в тайському боксі й посідати призові місця, а також здоров’я йому на довгі роки і сімейного щас­тя.



Раїса БИКОВСЬКА



газета Наше Життя

Спорт — це означає життя

2020-03-15
Спорт глухих https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2020-02/1582731565_bokser_.jpg Олександр Шутько з Єнакієвого — скромна і великої душі людина, яка не афішує свої досягнення, але ми про них обов’язково маємо розповісти для прикладу іншим. Для цього є й нагода — нещодавно, восени 2019 року, він відзначив свій 50-річний ювілей.
газета Наше Життя