Знову прийшла сумна мить прощання, яка настає кожного року при завершенні щорічного навчально-рекреаційного табо­ру-школи «Українська жестова мова і куль­тура глухих». Для вихованців спеціальних шкіл-інтернатів це кількаденне свято мо­ви і культури глухих щороку організовують Українсько-канадський альянс для глухих та слабочуючих (О. Савченко) та Кафедра загальної та соціальної педагогіки

Тримаю в руках видану майже 60 років тому московським державним навчаль­но-педагогічним видавництвом Міністер­ства освіти РРФСР книгу «В большой мир» («У великий світ»), зі зношеною обкладин­кою, пошарпану, читану-перечитану, де на 144 сторінках розповідається про глуху дівчинку, яка стала розмовляти, навчилась грамотно писати і читати, розуміючи про­читане; про навчання і виховання її спочатку

На продовження розмови про інклюзивне навчання, започаткованої батьками з міста Хуст (№ 5 від 9.02.18 р.), подаємо сьогодні своєрідне опитування серед учнів та педагогів масової школи. Отже, ми звернулися до них з такими запитаннями: Уявіть, що у Вашому класі з’явився глухий учень, яке буде ваше ставлення до нього, перед якими труднощами постануть: глухий учень, ваш клас, педагоги та Ви особисто?

Залежно від ступеня ушкодження слуху і від часу втрати (або різкого зниження) йо­го дітей з дефектами слухової функції по­діляють на глухих, пізнооглухлих і слабочу­ючих (туговухих). Якщо у дитини глибоке стійке двосто­роннє порушення слуху є вродженим або набутим у ранньому дитинстві до того, як у неї сформувалася мова, таких дітей нази­вають глухими. Пізнооглухлі — діти, які втратили слух після

Саме так, підвищуючи свою професійну педагогічну майстерність, провів зимові канікули колектив Хмельницької СЗОШ № 33. За ці дні було проведено низку заходів: психологічний семінар «Психологічні аспекти розвитку толерантності в системі освіти як вимога сучасного суспільства», засідання методоб’єднання класних ке­рівників та вихователів «Здоровий спосіб життя — ознака «компетентної особистості»»...

Президентові України П.О. Порошенку, Міністрові освіти і науки України Л.М. Гри­невич, Уповноваженому Президента України з прав дитини М.М. Кулебі, Прези­дентові Національної академії педагогічних наук України В.Г. Кременю

10 червня 2017 року громадська орга­нізація «Об’єднання нечуючих педагогів» відзначила своє 15-річчя. Проте урочи­сте засідання було перенесено на осінь — на те були різні поважні причини. Перш за все, очікувалася фінансова підтримка від Київської міської державної адміністрації для заохочення активістів ОНП. І, попри всі складнощі та проблеми, це вдалося здійс­нити. За реалізацію цієї частини

Рудольф Генріхович Краєвський (1897—1980) народився у далекому позаминулому столітті, перейшовши з нього у ХХ вік, який теж уже став історією. То був час, насичений багатьма подіями, які не можна забути. Втім, у кожного своя доля і свої спомини…

Вітчизняній сурдопедагогіці  вже понад 210 років. За цей тривалий час вона пройшла непростий шлях — від зародження та становлення до визнання. Протягом цього часу з’являлись навчальні заклади для дітей з порушеннями слуху.   

Нещодавно у м. Києві відбувся Всеукраїнський навчальний семінар «У Вас особ­лива дитина», організований за сприяння Всеукраїнської громадської організації «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики». До участі були запрошені фахівці освітніх і реабілітаційних закладів та батьки дітей з особливими потребами. Відгукнулись на запрошення майже 70 учасників з різних регіонів України.