Найвизначнішим закладом освіти, з найбагатшою історією та досвідом у навчанні дітей з порушеннями слуху є Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Марії Покрови. Цей заклад є одним з небагатьох в Україні, який пережив буремні часи революції та воєн і вже 190 років продовжує свою роботу.

Вітчизняна сурдопедагогіка, пройшовши тривалий і непростий шлях становлення, розвитку та визнання, продовжує рухатись вперед. Цьому сприяють не лише наукові розробки, діяльність громадських організацій, досягнення осіб з порушеннями слуху тощо. Значний внесок у її розвиток забезпечують спеціальні загальноосвітні навчальні заклади. По різному складалась їх доля: були злети і падіння, з’являлись та

Удосконалення системи освіти осіб з порушеннями слуху, оптимізація проце­су їх особистісного становлення і подаль­шої адаптації в суспільстві безпосередньо пов’язані з проблемою білінгвізму. Засоби спілкування нечуючих між собою та з оточуючими їх людьми є чи не найдис­кусійнішим питанням сурдопедагогічної те­орії і практики на всіх етапах її розвитку. Іс­нує воно і нині. Йдеться, перш за все,

Знову прийшла сумна мить прощання, яка настає кожного року при завершенні щорічного навчально-рекреаційного табо­ру-школи «Українська жестова мова і куль­тура глухих». Для вихованців спеціальних шкіл-інтернатів це кількаденне свято мо­ви і культури глухих щороку організовують Українсько-канадський альянс для глухих та слабочуючих (О. Савченко) та Кафедра загальної та соціальної педагогіки

Тримаю в руках видану майже 60 років тому московським державним навчаль­но-педагогічним видавництвом Міністер­ства освіти РРФСР книгу «В большой мир» («У великий світ»), зі зношеною обкладин­кою, пошарпану, читану-перечитану, де на 144 сторінках розповідається про глуху дівчинку, яка стала розмовляти, навчилась грамотно писати і читати, розуміючи про­читане; про навчання і виховання її спочатку

На продовження розмови про інклюзивне навчання, започаткованої батьками з міста Хуст (№ 5 від 9.02.18 р.), подаємо сьогодні своєрідне опитування серед учнів та педагогів масової школи. Отже, ми звернулися до них з такими запитаннями: Уявіть, що у Вашому класі з’явився глухий учень, яке буде ваше ставлення до нього, перед якими труднощами постануть: глухий учень, ваш клас, педагоги та Ви особисто?

Залежно від ступеня ушкодження слуху і від часу втрати (або різкого зниження) йо­го дітей з дефектами слухової функції по­діляють на глухих, пізнооглухлих і слабочу­ючих (туговухих). Якщо у дитини глибоке стійке двосто­роннє порушення слуху є вродженим або набутим у ранньому дитинстві до того, як у неї сформувалася мова, таких дітей нази­вають глухими. Пізнооглухлі — діти, які втратили слух після

Саме так, підвищуючи свою професійну педагогічну майстерність, провів зимові канікули колектив Хмельницької СЗОШ № 33. За ці дні було проведено низку заходів: психологічний семінар «Психологічні аспекти розвитку толерантності в системі освіти як вимога сучасного суспільства», засідання методоб’єднання класних ке­рівників та вихователів «Здоровий спосіб життя — ознака «компетентної особистості»»...

Президентові України П.О. Порошенку, Міністрові освіти і науки України Л.М. Гри­невич, Уповноваженому Президента України з прав дитини М.М. Кулебі, Прези­дентові Національної академії педагогічних наук України В.Г. Кременю

10 червня 2017 року громадська орга­нізація «Об’єднання нечуючих педагогів» відзначила своє 15-річчя. Проте урочи­сте засідання було перенесено на осінь — на те були різні поважні причини. Перш за все, очікувалася фінансова підтримка від Київської міської державної адміністрації для заохочення активістів ОНП. І, попри всі складнощі та проблеми, це вдалося здійс­нити. За реалізацію цієї частини