У жовтні 2006 року Всесвітня федерація глухих заснувала почесну нагороду за діяльність в сфері прав людини на честь доктора Лііси Кауппінен (вона у 1983 році була обрана до складу Правління ВФГ в якості Віце-президента і пропрацювала на цій посаді протягом чотирьох років, а потім була обрана Генеральним секретарем у 1987 році і Президентом ВФГ у 1995 році, пропрацювавши на цій посаді до 2003

«Организация конкурса, если честно, была плохой. Не было постоянной нормальной сцены, и у нас все время менялись организаторы. Например, во время репетиций нас учили одним движениям и последовательности, а перед самим выходом на сцену все меняли в последний момент. Также было замечено, что организаторы не следили за правилами, которые сами же установили для участников...»

Есть известное выражение — «Красота спасет мир». И вот уже много столетий и тысячелетий человечество невольно следует этой фразе… Об этом можно судить по бессчетному количеству самых разнообразных конкурсов красоты. Мир неслышащих не стал исключением: в этом году, вслед за конкурсом «Miss&Mister Deaf World and Europe», который...

У березні цього року в Пловдиві був проведений ІІІ Європейський ярмарок підприємств і кооперативів людей з обмеженими можливостями. Це єдина в Європі міжнародна виставка продукції підприємств соціальної економіки. Організаторами ярмарку продукції соціальних підприємств у цьому році виступили: Міністерство праці та соціальної політики Болгарії, Європейська комісія, Європейська конфедерація

Нещодавно я прочитала у черговому номері російського журналу «ВЕС» («В едином строю») інформацію про перекладачів російської жестової мови. Центральне керівництво цієї організації започаткувало професійний день перекладача російської жестової мови, який відзначається щороку 31 жовтня. У журналі йшлося також про проведення в Росії періодичних національних змагань серед перекладачів ЖМ — конкурсів

У цьому році братній Союз глухих Болгарії відзначив славну ювілейну дату — 80-річчя з дня створення. У зв’язку з цією знаменною подією починаємо публікацію матеріалів з часопису Союзу глухих Болгарії під красномовною назвою — «Тишина». Сьогодні ми друкуємо спогади президента СГБ Васила Панєва про те, як проектувався і будувався офіс Союзу глухих Болгарії.

Ще однією оригінальною фішкою проекту було проведення національних вечорів, на яких ми знайомилися з культурою, кухнею та цікавинками кожної країни, що брала участь у проекті. Одразу зазначу, що наша команда дуже відповідально поставилась до цього зав­дання: ми привезли у Бельгію не лише вишиванки з віночками, а й сало з часником, гречку й квас, підготували цікаві завдання та ігри, щоб достойно

Недавня поїздка до Сполучених Штатів Америки подарувала мені зустріч з багатьма цікавими людьми, серед яких була також Юлія Козлюк, президент Благодійного фонду «АІК» та лідер проекту «Спікерського бюро». Надалі вона почала активно залучати мене до участі у роботі за цим проектом, а також запропонувала долучитись до волонтерського міжнародного проекту для молоді, який мав назву «My way to change

Это тихий и спокойный американский городок, в котором, казалось бы, остановилось время: люди живут своей спокойной и размеренной жизнью, не торопясь и никуда не спеша. Он находится в 40 минутах езды от Бос­тона и запоминается своими домами. Каких их только нет! На любой вкус, цвет и размер, рассматривать которые — сплошное удовольствие.

В предыдущих номерах газеты я рассказывала о том, как проходили наши будни, лекции и встречи во время прохождения учебной программы профессионального роста по теме «Толерантность к разнообразию». Сегодняшняя публикация — это рассказ об Америке, такой, какой я ее увидела, какой она мне запомнилась и полюбилась…