Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Толерантні нотатки з Америки 7

  25/06/2014     629     Paul        

Продолжение. Начало здесь, здесь, здесь, здесь, здесь и здесь.

 

Отже, продовжуємо розповідь про відвідини Массачусетської комісії для глухих та слабочуючих (Massachusetts Commission for the Deaf and Hard of Hearing (MCDHH)).

Перше, що кидалося в очі у конференц-залі, у якій проходила зустріч, — це наявність звукопідсилюючої апаратури: мікрофони, навушники, а також останні новинки техніки: плазмовий екран з підключеною веб-камерою для проведення сеансів відеозв’язку.

 

Толерантні нотатки з Америки 7

З працівниками MCDHH.

 

Усі присутні на зустрічі представники Комісії були виключно люди з порушеннями слуху, за винятком двох перекладачів (які, як я вже згадувала у попередньому номері, змінювали один одного кожні 20 хвилин) та чуючих учасників нашої групи навчальної програми професійного зростання.

За словами комісара Хейді Рід (Heidi L. Reed), голови Комісії, їх організація підтримується державою, користується підтримкою державного права у законах штату Массачусетс, що дає можливість розширювати можливості для захисту глухих, слабочуючих та пізнооглухлих.

Массачусетська комісія має контра­к­­­ти з агентствами, щоб забезпечити виконання програми DHILS (Програми самостійного життя для глухих та слабочуючих) по всій території держави. Ці програми спрямовані на те, щоб допомогти нечуючим стати більш незалежними та досягти своїх життєвих цілей. Учасники цих програм — глухі, слабочуючі, пізнооглухлі люди — працюють зі спеціалістами, що допомагають їм ставити ці цілі та досягати бажаних результатів у незалежному функціонуванні — в сім’ї, в школі, на роботі та у громадському житті.

Також Хейді розповіла, що в Комісії є так звані агенти, котрі займаються конкретними питаннями. Ми мали можливість поспілкуватися з кількома з них: Майклом (Michael), Джошем (Josh) та Керол (Carol).

 

Толерантні нотатки з Америки 7

Бесіда з Керол, співробітником MCDHH.

 

Майкл займається питаннями незалежного проживання нечуючих, їх працевлаштування та житла. Звичайно ж, понад усе нас хвилювало питання працевлаштування нечуючих людей. За словами Майкла, у Сполучених Штатах Америки нечуючі працюють разом з чуючими там, де мають можливість та бажання. Зазвичай роботодавці приймають на роботу нечуючих без особливих проблем і навіть створюють усі необхідні умови для комфортної праці нечуючої людини (слухові апарати, веб-камери, перекладач ЖМ тощо). Майкл підкреслив, що працевлаштування полегшене певним чином завдяки підтримці влади та закону штату Массачусетс, додавши, що у кожному штаті різні закони, тому й різні умови працевлаштування.

Джош став яскравим прикладом того, як людина з вадами слуху без перешкод може зробити собі блискучу кар’єру. Джош — адвокат, і в минулому певний час працював з законодавчими верхівками. У Комісії він займається саме юридичними питаннями та співпрацює з владою штату Массачусетс.

Цікавими виявилися основні завдання Керол. Вона займається роботою з перекладачами жестової мови. Керол проводить співбесіди з перекладачами, спрямовує їх, знаходить їм роботу. За словами Керол, усі перекладачі жестової мови повин­ні мати вищу освіту, дос­конало володіти ЖМ, пройти іспит-інтерв’ю та отримати сертифікат перекладача. Також з перекладачами окремо проводять інструктажі щодо правил поведінки під час роботи.

Сертифікати перекладачів є двох рівнів: перший — національного рівня, що дає повноваження працювати у будь-яких організаціях, і другий — сертифікат, що підтверджує, що дана особа продовжує навчання жестовій мові в університеті, але ще не склала іспити. Крім цього, є окремі сертифікати для перекладачів, котрі перекладають у судах, на засіданнях тощо. У цих перекладачів обов’язково має бути юридична освіта.

Також я мала чудову можливість поспілкуватися з Лаурою (Laura), перекладачем жестової мови, котра працює в Массачусетській комісії глухих та слабочуючих. Освіту жінка здобувала у Галлодетському університеті, і за її словами, під час навчання її життя змінилося докорінно, і вона вдячна долі за таку можливість.

 

Толерантні нотатки з Америки 7

На цьому плакаті чітко визначені основні напрямки роботи Комісії.

 

Толерантні нотатки з Америки 7

Ілюстрації з жестами ASL.

 

«З сертифікатом національного рівня ви можете працювати у будь-якому з 50-ти штатів, але у кожному штаті свої закони, тому з цим теж доводиться рахуватися, — говорить Лаура, — Останній іспит я складала у 2000 році, і ці підсумки переглядаються кожні 15 років. Іспит складається з письмового тесту та тесту ASL. Взагалі, кожна система має свої недоліки, і наша — не виняток, але хочу сказати, що я дуже рада, що професія перекладача жестової мови широко розповсюджена тут, у Штатах. Ми з моїм чоловіком працюємо перекладачами і достатньо зароб­ляємо на повноцінне життя, вчасно сплачуємо всі рахунки, і нам не потрібна друга робота за сумісництвом. Нам пощастило жити у США!».

 

Толерантні нотатки з Америки 7

Мікрофони у конференц-залі для підсилення звуку.

 

На жаль, півтори години спілкування з працівниками Массачусетської комісії для глухих та слабочуючих минули дуже швидко… Але ця зустріч залишила багато вражень та нових знань для мене, які, можливо, знадобляться в Україні.

Три тижні програми професійного зростання добігли кінця, вся наша група поверталася додому з великим багажем знань, набутого досвіду та нової інформації. Щира подяка Агенству США з міжнародного розвитку USAID, організації «World Learning», консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні «SEUME» та приймаючій організації «ICW» за надану можливість удосконалюватися та професійно зростати.

Також хотілося б подякувати всім, хто підтримував мене до, під час та після поїздки. І найголовніша подяка — моїм батькам за віру, підтримку та любов. Дякую!

М. АНДРІЄНКО.

Фото автора.



Толерантні нотатки з Америки 7

В світі глухих https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-06/1403082706_foto-3_.jpg

Отже, продовжуємо розповідь про відвідини Массачусетської комісії для глухих та слабочуючих (Massachusetts Commission for the Deaf and Hard of Hearing (MCDHH)).

Перше, що кидалося в очі у конференц-залі, у якій проходила зустріч, — це наявність звукопідсилюючої апаратури: мікрофони, навушники, а також останні новинки техніки: плазмовий екран з підключеною веб-камерою для проведення сеансів відеозв’язку.