Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Столичний статус зобов’язує! - 2

  30/09/2017     339      Admin     0    

ПОЧАТОК 


Делегати звітно-виборчої конференції Бориспільської ТО УТОГ

1985 рік, у якому М.М. Левицький очолив роботу Київської організації УТОГ, увійшов в історію України, як рік початку перебудо­ви в нашій країні, якою тоді був Радянський Союз. Нові віяння торкнулися і громадських організацій. Довелося буквально «на ходу» опановувати премудрість перебудовних процесів, адаптуватися до роботи в ринко­вих умовах.

Підприємства УТОГ Києва та області про­довжували освоювати і випускати нові ви­ди продукції, що дозволяло їм залишатися на лідируючих позиціях промислової сфе­ри діяльності Товариства і вже незалежної України.

Попри всі складнощі й негаразди, Київ­ській організації УТОГ вдалося примножити здобутки в реабілітаційній, соціально-куль­турній та спортивно-оздоровчій сферах ді­яльності.

Як і в попередні роки, нечуючі глядачі не лише в Україні, але й далеко за її межами, із захопленням зустрічали виступи драматич­ного колективу та хореографічного колек­тиву «Блакитна стрічка» столичного Куль­турного центру УТОГ. Ці уславлені колекти­ви, біля витоків становлення і художнього вдосконалення яких стояли справжні кори­феї культурного розвитку і самодіяльної ху­дожньої творчості УТОГ — В.Ф. Лоос та І.А. Сапожников, стали основою створеного у 1969 році Республіканського театру міміки та жесту «Райдуга» УТОГ.

Цей театр естрадно-циркового профі­лю став одним з трьох професійних театрів глухих у світі. На його сцені повною мірою розквітнув талант багатьох нечуючих ама­торів, про що свідчить висока оцінка їх ви­конавчої майстерності. В. Стьопкін, О.Кі­раш, О. Мягких, А. Кушніренко, О. Каплан, Т. Вуйцик — провідні актори театру, які удо­стоєні високого звання «Заслужений ар­тист України».

І сьогодні актори театру «Райдуга» раду­ють серця своїх палких шанувальників як в Україні, так і за кордоном. Їх залучають до участі в багатьох заходах та урядових кон­цертах на честь знаменних і пам’ятних дат.

Зустріч членів Броварської п/о УТОГ з нагоди Дня Незалежності

Учасниками багатьох престижних націо­нальних та зарубіжних вернісажів є столич­ні майстри пензля. Нечуючі київські худож­ники — М. Поплавко, Б. Вовк, Н. Векслер, В. Тимошенко, О. Нашивочніков, І. Мазу­ренко, О. Позняк, Л. Шинкаренко, В. Пар­хоменко та багато інших майстрів, творили і продовжують творити свої неповторні по­лотна, передаючи гамою кольорів голоси своїх палких і натхненних сердець.

Київська організація УТОГ славиться й спортивними досягненнями. Спортсме­ни столиці та області постійно входять до складу збірної України, здобувають високі нагороди і чемпіонські лаври переможців міжнародних і світових змагань.

У 1981 році, на Всесвітніх іграх глухих у Німеччині, київські спортсмени С. Адамен­ко, В. Бабій та В. Костенко, тоді ще в складі збірної команди Радянського Союзу, стали чемпіонами світу з футболу.

За збірну команду України на Всесвітніх, Дефлімпійських іграх, чемпіонатах Євро­пи серед нечуючих виступали і виступають представники столичної організації Това­риства: Т. Бєлєнкова, М. Васильєв, М. Голо­та, Т. Гузар, І. Дергунова. В. Зіненко, Ю. Зуєв, О. Лаврик, О. Літош, В. Лопата, Д. Наза­ревич, С. Припіяло, Д. Прокопенко та бага­то інших спортсменів, удостоєних за свої вагомі здобутки високих державних звань, урядових відзнак та нагород.

Успішно виступили київські спортсме­ни у складі дефлімпійської збірної України й у нинішньому році у Туреччині. Земляки вболівали за них, радіючи перемогам Яни Мельник та Нвера Суреняна (орієнтуван ­ня), Христини Давидової (плавання), Марії Васильєвої (настільний теніс), Олександра Полторацького та його товаришів-волей­болістів, а також багатьох інших київських спортсменів-дефлімпійців.

Нечуючі майстри слова Києва і області першими ввійшли до складу створеного у 1981 році літературного об’єднання «Від­луння» УТОГ: І. Сапожников (засновник і керівник об’єднання), Ю. Максименко, Ф. Савенок, Ю. Соловйова, О. Краснокут­ська, В. Яремко, А. Соцков, Т. Дем’яненко були постійними авторами літературних сторінок газети «Наше життя», друкували­ся в республіканській і всесоюзній періо­диці. На жаль, зі зміною поколінь традиції літературної столиці втрачаються...

З 1 червня 1990 року Київський обласний відділ і підвідомчі йому організації УТОГ бу­ли переведені на нові умови оплати праці з подальшою структурною реорганізацією. Вона полягала в тому, що всі міські та між­народні відділи обласного відділу отримали статус територіальних організацій Товари­ства. Процес реорганізації завершився за­твердженим у 1993 році Положенням про Київську організацію УТОГ, згідно з яким обласний відділ було перейменовано на Київську організацію УТОГ зі збереженням існуючої структури.

Нині до складу Київської організації вхо­дять: Київська, Києво-Святошинська, Біло­церківська та Бориспільська територіальні організації УТОГ.

Багато зусиль, уміння й енергії доклали до становлення і розвитку Київської органі­зації Товариства Г. Безрук, М. Гусак, Н. Ма­лютіна, М. Мележик, Д. Таненко, В. Скур­чинська, Л. Євтушенко та інші самовіддані і вірні своїй професії керівники, які у свій час очолювали міські та міжрайонні підрозділи УТОГ столиці і області.

Під постійним контролем Київської орга­нізації УТОГ перебуває питання виховання і навчання молодої зміни. Тут відкривається широке поле діяльності, адже в Києві дія­ли і діють три шкільних та один дошкільний заклад, а в Білій Церкві — спеціальна шко­ла-інтернат з дошкільною групою.

Подальше працевлаштування нечуючих випускників шкіл і здобуття ними престиж­них виробничих професій стало можливим завдяки тісній співпраці Київської організа­ції УТОГ з Головним управлінням профтехосвіти столиці.

Нині вже багато нечуючих випускників шкіл-інтернатів Києва та області здобули фахову освіту в ряді професійно-технічних училищ та ліцеїв і успішно працюють за спе­ціальністю.

Найбільш здібні нечуючі навчаються у спеціальних групах середніх спеціальних та вищих навчальних закладів: Національного педагогічного університету ім. М. Драгома­нова, Національного технічного університе­ту «КПІ» імені І. Сікорського, Національного університету технологій і дизайну, Відкри­того міжнародного університету розвитку людини «Україна». Нечуючі навчаються та­кож у столичних коледжах легкої промисло­вості та естрадно-циркового мистецтва.

Талановита студентська молодь бере ак­тивну участь у найрізноманітніших культур­но-розважальних, пізнавальних закладах, що організовуються та проводяться Київ­ською організацією і КЦ УТОГ.

У цей ювілейний для Київської організації рік відзначатиме 50-річчя своєї діяльності Музей УТОГ, беззмінним хранителем і ди­ректором якого від перших днів створення є Почесний член УТОГ, заслужений праців­ник культури України — В.В. Скурчинський.

В експозиціях Музею простежується весь нелегкий і гідний шлях, яким з честю про­йшла столична організація Товариства за майже столітній період свого заснування. Цей унікальний культурно-освітній заклад відвідало багато вітчизняних і зарубіжних гостей, які залишили записи про свої гли­бокі враження від побаченого у книзі відгу­ків відвідувачів Музею.

В ювілейні для своєї організації дні не­чуючі висловлюють особливу подяку Київ­ській міській державній адміністрації, яка ніколи не стояла осторонь вирішення най­нагальніших проблем інвалідів зі слуху. Ке­рівники адміністрації, очільники її профіль­них підрозділів завжди бажані гості на уро­чистих і святкових заходах Київської органі­зації УТОГ, а в робочі будні — уважні й надій­ні ділові партнери, постійно налаштовані на допомогу і співпрацю з нечуючими.

Вже перші кроки в діяльності започатко­ваної КМДА у 1997 році, спільно з організа­ціями інвалідів столиці, Комплексної про­грами «Турбота», показали, що вона реаль­но йде назустріч нечуючим у вирішенні їх соціальних, правових і медичних проблем. Навіть у часи економічних негараздів, інва­ліди зі слуху мали змогу отримувати необ­хідні для них засоби сурдотехніки та іншу соціальну допомогу.

Свої щирі слова подяки нечуючі столиці й області адресують сьогодні місцевим орга­нам влади, завдяки яким, зокрема, у Білій Церкві свого часу було здійснено ремонт Будинку культури УТОГ тощо. Отримує міс­цеву підтримку у своїй діяльності також Бо­риспільська ТО УТОГ та інші територіальні організації області.

Одним із важливих напрямків співпраці Київської організації УТОГ і КМДА залиша­ється надання допомоги підприємствам То­вариства у столиці та області у пошуку за­мовлень на випуск продукції, проте ця набо­ліла проблема потребує свого вирішення.

Долучаються до вирішення питань реабі­літації нечуючих столиці і місцеві комерційні структури, серед яких Центр слухової реа­білітації «Аврора», Науково-виробниче під­приємство «ВАБОС», Слуховий центр «Ре­Отон», Центр «СІМЕРЕКС» та інші.

Здійснюється постійна робота щодо створення безбар’єрного середовища для глухих. Зокрема, на моніторах у вагонах метрополітену вказуються назви зупинок, міський громадський транспорт обладну­ється інформаційними табло. На муніци­пальному телебаченні (ТРК «Київ») з 2007 року столичні новини супроводжуються титрами і перекладом жестовою мовою.

Навіть у складних умовах економічної не­стабільності в суспільстві Київська орга­нізація УТОГ не опускає рук, а спрямовує свої зусилля на згуртування нечуючих і під­вищення їх соціального статусу, приділяє велику увагу пошуку нових форм роботи, створює належні умови для повноцінного життя і діяльності інвалідів зі слуху, сприяє їх інтеграції в навколишній світ.


В. БЛИЗНЮК




газета Наше Життя

Столичний статус зобов’язує! - 2

2017-09-30
УТОГ / В організаціях УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-09/medium/1506414180_delegati_zvtno_viborchoyi_konferencyi.jpg

1985 рік, у якому М.М. Левицький очолив роботу Київської організації УТОГ, увійшов в історію України, як рік початку перебудо­ви в нашій країні, якою тоді був Радянський Союз. Нові віяння торкнулися і громадських організацій. Довелося буквально «на ходу» опановувати премудрість перебудовних процесів, адаптуватися до роботи в ринко­вих умовах.

газета Наше Життя