Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Прагнемо рівності, а не жалю

З нагоди Міжнародного тижня глухих, який відзначався з 21 по 27 вересня, на «Громадському радіо» відбулася передача, у якій взяла участь перший заступник голови Українського товарист­ва глухих Тетяна Кривко. Подаємо її запис.

 

Євген Павлюковський: Наскільки важко жити в Україні людям, які мають порушення слуху?

Тетяна Кривко: Нечуючим людям в Україні дуже мало соціального простору для реалізації всіх своїх можливостей. Головна проблема — недоступність телебачення, тому що не весь інформаційний простір передається тит­руванням або жестовою мовою.

Любомир Ференс: Люди з порушеннями слуху почуваються покинутими державою?

Тетяна Кривко: Я не можу так сказати. Вони досить активні люди, тому не дозволять про себе забути.

На сьогодні складається враження, що у людей з порушеннями слуху існує ніби якась своя країна, але це не так. Просто за неможливістю спілкуватися повноцінно з іншими людьми та за відсутністю інформаційного простору вони вимушені консолідуватися в певні групи і між собою спілкуватися.

Євген Павлюковський: Була ініціатива зобов’язати українські телекомпанії транслювати головні програми, зокрема новини, з субтитруванням. Ви та інші асоціації, які опікуються цим питанням, причетні до такої ініціативи, чи вона була суто державна?

Тетяна Кривко: Саме наше Українське товариство глухих ініціювало впровадження субтитрування. Але я наполягаю на тому, що необхідне не тільки субтитрування, а переклад хоча б частини передач жестовою мовою. Оскільки нечуючими людьми краще сприймається саме жестова мова.

Любомир Ференс: Скільки вищих навчальних закладів надають таку професію як сурдоперекладач? І чи вчать цього в школах?

Тетяна Кривко: В спеціалізованих школах для дітей з порушеннями слуху декілька років тому ввели предмет «Українська жестова мова». Навчанням перекладачів жестової мови зай­мається Навчально-відновлювальний центр Українського товариства глухих, який проводить курси з підготовки перекладачів.

Крім того, Педагогічний університет імені М. Драгоманова випускає сурдоперекладачів.

Любомир Ференс: Чи багато роботодавців, розуміючи проблему, йдуть назустріч нечуючим?

Тетяна Кривко: Не всі роботодавці готові прийняти на роботу людину з порушеннями слуху, тому що виникає бар’єр у спілкуванні. Єдиним можливим варіантом є Українське товариство глухих, оскільки воно має в своїй системі навчально-виробничі підприємства, на які можуть влаштуватися люди з порушеннями слуху.

Любомир Ференс: Минулого року проходив Тиждень глухих під гаслом «Дітям — право на жестову мову». Я знаю, що були проблеми з недостатньою кількістю шкіл та навчальних матеріалів, які б могли допомагати дітям з порушеннями слуху. За цей рік є якісь позитивні зрушення?

Тетяна Кривко: Якщо вони є, то досить незначні. Гаслом цього Тижня є також визнання української жестової мови, але вже не тільки для дітей, а взагалі для всієї спільноти глухих.

Любомир Ференс: Як українці сприймають людей з порушеннями слуху? Чи відчувається якесь несприйняття чи нетолерантність?

Тетяна Кривко: Через той бар’єр, який поки що не ліквідований, люди з порушеннями слуху вимушені перебувати там, де для них є доступне середовище.

Любомир Ференс: Можливо, потрібно змінити інформаційне висвітлення проблем інвалідів в Україні?

Тетяна Кривко: Так, про це потрібно більше і частіше говорити. Але не в форматі жалю до цих людей, а навпаки — подавати інформацію так, щоб це допомогло їм стати рівноправними членами суспільства.

Євген Павлюковський: Де можна дістати навчальні матеріали чи будь-які відеоролики, які будуть перекладені жестовою мовою?

Тетяна Кривко: В Українському товаристві глухих проводиться робота в цьому напрямку: готуються методичні посібники, відеоматеріали, книги тощо. Ми намагаємося їх поширювати, і хто хоче, той цю літературу в нас знайде.

Євген Павлюковський: Наскільки українські навчальні заклади адаптовані до прийому студентів з порушеннями слуху?

Тетяна Кривко: Київський коледж легкої промисловості — є одним з найбільших закладів, який приймає нечуючих студентів на навчання.

Але загалом діти з порушеннями слуху не мають можливості вчитися у вишах, тому що вони не можуть скласти ЗНО, адже люди з порушеннями слуху не завжди можуть реально показати свої знання, і сама форма зовнішнього незалежного оцінювання стає все складнішою для нечуючих.

Та ми разом з Міністерством освіти розробляємо проект, який дозволить нечуючим дітям бути звільненими від ЗНО.

 

Друкується за https://hromadskeradio.org/programs/hromadska­hvylya/

 





газета Наше Життя

Прагнемо рівності, а не жалю

2016-11-03
УТОГ / В організаціях УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2016-11/1478016702_krivko-rovno-1_.jpg

З нагоди Міжнародного тижня глухих, який відзначався з 21 по 27 вересня, на «Громадському радіо» відбулася передача, у якій взяла участь перший заступник голови Українського товарист­ва глухих Тетяна Кривко. Подаємо її запис.

газета Наше Життя