Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Чорні крила Голодомору

Багатовікова історія українського народу мала не одну трагічну сторінку. Трагедія 1932—33 років — злочин вла­ди проти власного народу. За механізмом творення і страхіт­ливими наслідками його слід занести до книги трагічних дат в історії людства. В Україні штучний голод виморив від 8 до 11 млн. людей — точної кількості не визначено і сьогодні.

 

 

 

Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписа­но криваво­чорним кольором. Читаєш, і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна.

 

 

28 листопада — День пам’яті жертв Голодомору, і ми повинні пам’ятати ті страшні сторінки нашої історії.

Напередодні Острозькою ТО УТОГ спільно з міською бібліотекою було проведено вечір­реквієм «Чорні крила Голодомору». На заході були присутні учні — члени шкільної організації УТОГ. Вони мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою «Час, зупинись. Люде, слухай… Слухай і пам’ятай». Бібліотекар міської бібліотеки Тетяна Підгородецька розповіла про причини та наслідки штучного голоду в Україні та ознайомила присутніх з книгами, представленими на тематичній виставці. Старшокласники інсценізували уривок з книги В. Барки «Жовтий князь». На закінчення вечора в жестовому виконанні прозвучала пісня «Боже, Україну збережи» у виконанні Ігоря Демидюка. Присутні вшанували пам’ять жертв Голодомору, запаливши свічки.

 

 

Т. ЗИМИНА, голова Острозької ТО УТОГ.

 

 

Голодне літо, 33-й рік…

 

Мамі

Голодне літо, 33­й рік,

Ти будеш згадувать,

ріднесенька, повік...

 

Так споконвіку в світі повелося:

В людськім житті ми —

зерна і колосся,

Закон усього сущого життя:

З минулого прийдешнє й майбуття.

 

Зоря любові, як мала зернина,

Плекай її, щоб виросла людина,

Бо так багато в світі бур’янів

Біля ошатних, пишних парканів.

 

Несе зернина силу життєву,

Несе людина пам’ять родову.

 

Життя і жито —

Два відомі слова,

Життя від жита —

Ось про що розмова.

Не буде жита —

І життя не буде,

Голодне літо

Пам’ятають люди.

Мене тоді на світі

Не було —

Конали діти

Й мамине село...

Лиш відер донця

Й вилущена хата,

Сиділи проти сонця,

Як пташата,

Вербові віти­гілочки

Ламали,

Щоб голод пригасити,

Їх смоктали...

 

Все вигребли із хати —

До зернини,

До жмені борошна

Й малої квасолини.

А хліб вродив,

Було багато хліба,

Та хтось хотів

Народ загнать до хліва:

Голодні вівці —

То уже не люди.

Були «сміливці» —

Бодай вік не буде.

 

Лиш той жалкує

За примарою­сім’єю,

Кому бракує

Пам’яті тієї.

Немає в нього

Навіть і бабусі,

Її порога

При отій ядусі...

«В своїй хаті своя правда, і сила, і воля…» — Жива правда, жива сила, а з ними і доля!

 

Тамара ЖУЙКОВА.

 







газета Наше Життя

Чорні крила Голодомору

2015-12-19
УТОГ / В організаціях УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-12/1449912175_img_20151122_150323.jpg

Багатовікова історія українського народу мала не одну трагічну сторінку. Трагедія 1932—33 років — злочин вла­ди проти власного народу. За механізмом творення і страхіт­ливими наслідками його слід занести до книги трагічних дат в історії людства. В Україні штучний голод виморив від 8 до 11 млн. людей — точної кількості не визначено і сьогодні.

 

газета Наше Життя