Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Звіти і вибори у Вінниці

Звітно­виборна конференція — подія неординарна (як­не­як, відбувається один раз у п’ять років). Але водночас це і буденна, напружена робота: аналіз прожитого, зробленого; концентрація на недоліках (щоб їх не повторювати); погляд у майбутнє; сподівання на краще; планування роботи на прийдешні роки.

 

 

Для голови Вінницької обласної організації УТОГ Г.В. Дяченко ця звітно­виборна конференція була знаковою. І хоча Галина Василівна у Він­ницькій обласній організації УТОГ не новачок (майже чверть століття тут працює), але в ролі керівника вона звітувалася вперше. Тому і зрозуміле її хвилювання.

П’ять років — здавалося б, це лише мить на вістрі історії, але й не так уже й мало для кожної людини. Були за цей проміжок часу і радісні, приємні події, не оминув і смуток.

За цей час пішли у вічність активні члени та ветерани Вінницької організації УТОГ, неординарні особистості — Городянська Валентина Антонівна і Костікова Мілена Петрівна. Вічна їм пам’ять, а нам треба жити і працювати далі, як би важко нам не було.

Як зазначила Галина Василівна у своїй доповіді: «Життя постійно ускладнюється, і жити, працювати стає все важче і важче»…

Нині у Вінницькій облорганізації УТОГ на обліку нараховується 2613 нечуючих, у тому числі членів УТОГ — 2388. Якщо ці цифри порівнювати з 2011­м (роком попередньої конференції), то помітне зменшення. Причини як об’єктивні, так і суб’єктивні. По­перше, в Україні в цілому значне зменшення населення; по­друге, є чимало нечуючих, які не є членами УТОГ.

«Причин багато, як то мовиться, про це — окрема розмова, — зазначила доповідач. — За структурним складом наша обласна організація залишається, практично, такою, як була: п’ять територіальних організацій, сорок одна первинна організація УТОГ. Лише первинну організацію на швейній фабриці «Поділля», на жаль, довелося розформувати. В Козятинській ТО УТОГ обрано нового голову — Людмилу Володимирівну Горобець, але це не означає, що вона нова людина у системі УТОГ. Людмила Володимирівна пропрацювала двадцять сім років перекладачем­дактилологом».

Актуальною залишається проблема працевлаштування нечуючих, про це говорила не лише доповідач, але й вис­тупаючі: В.М. Регурецький — директор УВП УТОГ, О.М. Белінський — голов­ний інженер цього ж підприємства, М.Є. Грабосинська — голова Гайсинської ТО УТОГ та інші. Справа в тому, що змінюється життя, і нових відтінків набирає ця проблема. Є робота — немає бажаючих; є бажаючі — немає такої роботи, як вони хочуть. Як не прикро, але у значної частини молоді нині кредо: «Хочу зараз, хочу все!»

Хіба ж це не парадокс, що сьогодні і на підприємстві, і в структурі обласної організації УТОГ вкрай потрібні кваліфіковані, освічені, відповідальні працівники. Вони є — це молоді люди з вищою освітою, але... або ящики збивають, або взагалі не хочуть йти працювати, бо ж влаштовує отримувана пенсія. Щось не додумано, не доопрацьовано у системі пенсійного забезпечення інвалідів…

Почастішали випадки, коли нечуючі працевлаштовуються самостійно, без посередництва перекладача. Зрозуміло, що у приватні фірми їх беруть без оформлення соціального пакета. Минає якийсь час, і такі люди звертаються в обласну організацію УТОГ з проханням допомогти: їх виганяють з роботи, не заплативши ні копійки. Непорядність роботодавців юридично довести практично неможливо, адже у нечуючого робітника немає ні трудової книжки, ні підписаної трудової угоди…

 

 

У складних умовах доводилось кожній територіальній організації вишукувати кошти на надання матеріальної допомоги найнезахищенішим членам Товариства, на організацію культурно­масових закладів, утримання приміщень тощо. Значний досвід у цьому накопичили керівники Вінницької, Гайсинської, Жмеринської, Козятинської, Могилів­Подільської територіальних організацій УТОГ.

Багато часу і зусиль витрачають працівники ТО на вирішення питань призначення, перерахунку пенсій, грошових допомог, оформлення паїв, спадщини, субсидій та ін.

Як і в попередні роки, проводилась робота зі школами: працівники УТОГ зустрічалися з випускниками, відвіду­вали шкільні заходи. Прикро, що така гарна справа, як інтелектуальний конкурс «Ерудит», започаткований Цент­ральним правлінням УТОГ спільно з Міністерством освіти України, ось уже два роки поспіль не проводиться. Так, зрозуміло, що ситуація в Україні не сприяє таким заходам. Але є надія, що ці труднощі тимчасові, і ми зможемо знову з гордістю радіти успіхам наших випускників. Приємно згадувати, що юні подоляни в цьому конкурсі майже завжди були в числі лідерів. Честь і хвала їм, а особлива подяка — їхнім педагогам!

Знаковим є те, що останнім часом Вінницькому УВП УТОГ вдалось благополучно вийти із кризової ситуації, запрацювати на повну потужність. Адже є робота — є матеріальне забезпечення працівників підприємства. І тут неабияка заслуга директора, заслуженого працівника промисловості України — В.М. Регурецького. Володимир Миколайович у своєму виступі зазначив: «Кожен час породжує свої проблеми. В житті немає такого, щоб не було проблем. Але ми разом з обласною організацією будемо їх вирішувати. Сьогодні головне — терпіння і взаєморозуміння».

Делегати конференції прийняли постанову, в якій, зокрема, зазначається, за якими напрямками планується працювати далі, які проблеми вирішувати.

Обрано новий склад президії Він­ницької облорганізації УТОГ, ревізійну комісію, делегатів на ХІХ з’їзд УТОГ.               

Головою Вінницької обласної організації УТОГ одноголосно знову обрано Галину Василівну Дяченко. Наші вітання і побажання нових здобутків!

 

Н. МИРОНЧАК.

 







газета Наше Життя

Звіти і вибори у Вінниці

2015-12-10
УТОГ / В організаціях УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-12/1449311492_dsc00750.jpg

Звітно­виборна конференція — подія неординарна (як­не­як, відбувається один раз у п’ять років). Але водночас це і буденна, напружена робота: аналіз прожитого, зробленого; концентрація на недоліках (щоб їх не повторювати); погляд у майбутнє; сподівання на краще; планування роботи на прийдешні роки.

 

газета Наше Життя