Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Харків святкує двічі

Напередодні Дня перекладача жестової мови вітаємо всіх наших колег і пропонуємо читачам «НЖ» історію створення Харківського клубу перекладачів «Щебетушки», якому вже 25 років.


У далекому 1994 році 30 листопада відбулося засідання президії Харківського облвідділу УТОГ під головуванням Т.С. Пісковець, на якому було заслухано питання про соціальний захист перекладачів-дактилологів області (які працюють як у системі УТОГ, так і поза УТОГом), затверджено склад Комісії з соціального захисту перекладачів і Положення про цю комісію, розглядалися питання стимулювання і заохочення роботи перекладачів тощо.

Саме цією постановою прийняте рішення (цитую) «з метою підняття престижу професії перекладача-дактилолога встановити 1 березня днем професійного свята перекладачів-дактилологів (Харківської області), яке відзначати щорічно в урочистій обстановці».

І ось 1 березня 1995 року вперше в Харкові та в Україні відзначалося це свято. Напевно, багато хто пам’ятає, як з великим нетерпінням чекали відвідувачі Харківського ОБК УТОГ вечори та концерти до цього дня за участю перекладачів.

Тетяна Сергіївна і до цього регулярно проводила виїзди з обміну досвідом перекладачів — до Ленінграда на Балтійський завод (там працювала велика компактна група глухих з досвідченими перекладачами), до Києва. Організовувалися семінари, наради, тренінги та інше навчання для перекладачів і ми завжди чекали і готувалися до них. Для нас, перекладачів, регулярно проводилися тематичні лекції в Палаці праці, на які запрошувалися юристи, фахівці з охорони праці та інші спеціалісти. Пам’ятаємо ми й заняття з підвищення кваліфікації для нас, перекладачів, які проводилися за участю носіїв ЖМ — З.Д. Пліс, В.П. Левіної, Л.М. Лещенко, навіть приїжджала до нас з Києва С.Б. Кушнір.






Але цих зустрічей з професійних питань нам не вистачало, у нас виникла потреба частіше спілкуватися, проявляти себе, набиратися досвіду у колег. Молоді перекладачі багато чому вчилися у старших колег, консультувалися з ними. Для мене особисто це була хороша школа. Ось тоді Тетяна Сергіївна об’єднала нас з колегами в клуб за інтересами при ОБК УТОГ і назвала його «Щебетушки». Чому «Щебетушки»? Мабуть тому, що при зустрічі ми були невгамовні, не могли наговоритися-нащебетатися.

І наш колектив почав збиратися не тільки з професійних питань, а й навіть став гастролювати, виступаючи з концертами в ТО УТОГ нашої області, у Білгороді та Києві.

А вже пізніше, у 2009 році (тобто через 15 років), був затверджений на ІV пленумі Центрального правління УТОГ в м. Києві День перекладача жестової мови й відзначається він щорічно 20 травня. І тепер ми святкуємо в Харкові своє професійне свято двічі — 1 березня і 20 травня.

Хочу на закінчення запропонувати вам вірш Т.С. Пісковець, присвячений перекладачам, який прозвучав на одному з наших вечорів, а також фотопрезентацію про діяльність клубу «Щебетушки».

Движенье рук, движенье губ, —
И вот слетает с пальцев звук,
Летя душе моей навстречу.
И слышу песнь я, слышу речь я,
Когда ловлю с движенья рук
И сердца стук, и ветра звук.
Ловлю я жадно рук движенье,
Чтоб очутиться в окруженьи
Оркестра звуков, как на пир
Попасть в волшебный звуков мир.
И ты, прогнав усталость прочь,
Нам переводишь все точь-в-точь,
И ты движеньем рук и губ
Нам даришь слово, даришь звук.
И с жестов песнь воспринимая,
Мы будто слышим. Понимаем,
Что мы должны благодарить
За то умение дарить
Нам песню, колокола звон...
За это всё — земной поклон.
Ведь переводчик ты недаром
И мы за это благодарны.




Уляна Франковська та перекладачі-щебетухи



газета Наше Життя

Харків святкує двічі

2020-06-05
УТОГ / В культзакладах УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2020-05/1590603033_2008-g.jpg Напередодні Дня перекладача жестової мови вітаємо всіх наших колег і пропонуємо читачам «НЖ» історію створення Харківського клубу перекладачів «Щебетушки», якому вже 25 років.
газета Наше Життя