Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Піввіку виходив він на сцену…

Усіх приголомшила сумна звістка: 21 квітня 2019 року пішов у кращий світ актор театру міміки та жесту «Райдуга», Заслужений артист України КУШНІРЕНКО Олександр Петрович…


Численні глядачі, яким пощастило бачити виступи колективу театру міміки та жесту «Райдуга», погодяться з тим, що поява на сцені цього симпатичного чорнявого чоловіка з чарівною усмішкою і характерною тільки для нього жвавістю у рухах і жестах, викликала незмінну позитивну реакцію залу: обличчя просвітлювалися, погляди уважно слідкували за кожним його порухом, а руки летючими змахами повідомляли тим, хто сидить поруч: «Саша, Саша Кушніренко!»

І завжди приємно дивувала особлива відточеність кожного руху, кожного жесту актора. Саме це вирізняло його з­поміж виконавців у масових номерах, групових виступах і багатолюдних сценах. А ще — своєрідний, саме кушніренківський гумор, його особлива манера спілкування з глядачами у залі.

І ця нагода — насолоджуватись грою Олександра Кушніренка — була у багатьох членів нашого Товариства, а також у нечуючих з інших країн — і далеких, і близьких.

Адже з 1969 року, тобто піввіку виходив він на сцену…



За час роботи у театрі Олександр Кушніренко створив багато яскравих і цікавих образів у виставах різних років: «Оперета, любов моя» (1976 рік) — образ Івана Івановича, «Гарячі тротуари» (1978 рік) — образ Бернардо, «Бродяга Чарлі» (1981 рік) — Чарлі, «Моїм землякам» (1985 рік) — Мім, «Пригоди Незнайки та його друзів (1986 рік) — Незнайко, «Жив у Багдаді Абу­Касим» (1987 рік) — Абу­Касим, «Мандрівка у казку» (1988 рік) — Заїка, «Леді та гангстери» (1999 рік) — Гангстер, «Ярмаркові жарти» (1992 рік) — Явтух, «Кармен» (1994 рік) — Тореадор, «Свято у джунглях» (1997 рік) — Партіпрі, «Світ без тебе?..» (1998 рік) — Рекламщик та багато інших.

А ще у творчій біографії Олександра Кушніренка — численні хореографічні, акробатичні, пантомімічні номери, виступи у концертних та культурних програмах під час проведення різноманітних заходів конкурсів і фестивалів. Частина його праці є й у міжнародному визнанні театру нечуючих України, в блискучих виступах колективу на гастролях в Україні і далеко за її межами.

О. Кушніренко — лауреат багатьох конкурсів та фестивалів, він відзначений званням «Відмінник УТОГ».




А починався його шлях на велику сцену з села Піски Козельщанського району, що на Полтавщині. У ранньому дитинстві втратив слух і навчався у Миргородській спецшколі­інтернаті.

Саме в школі вперше пізнав Саша радість виступу на сцені. Його «коронний» номер — «Матроське яблучко», настільки подобався глядачам, що його включали у концертні програми, де хлопець виступав разом з чуючими самодіяльними акторами.

А ще була у Сашка мрія стати льотчиком, але вона здавалась такою ж далекою та недосяжною, як і мрія про виступи на великій сцені...

Зі школи захоплювався Сашко спортом, особливо приваблював його футбол. Він був воротарем збірної команди нечуючих України з футболу.

У шкільні роки виявився також хист Сашка і до скульптури, до роботи художника­оформлювача. Але вступити до Ленінградського відновлювального центру на художнє відділення не довелося. Через скрутне матеріальне становище у сім’ї і необхідність допомагати матері, Сашко після школи пішов у робітниче училище і незабаром став працювати слюсарем на Кременчуцькому автозаводі.

Але згодом він віддав перевагу мистецтву і за конкурсом, оголошеним у 1969 році, був прийнятий до театру «Райдуга».

З вдячністю згадував Олександр Петрович тих, хто навчав його азам акторської майстерності. Серед них — незабутній І.А. Сапожников, корифеї жестової мови Н.В. Іванюшева та Н.В. Кузнєцова.

Особливі слова приязні та вдячності він висловлював тодішньому режисеру театру М.Ю. Новосельському. Він багато зробив для того, щоб розвити здібності актора, наставив його на свій шлях у мистецтві — шлях, що привів до того знаменного дня, коли згідно з Указом Президента України О.П. Кушніренку було присвоєне високе звання «Заслужений артист України».

До останнього виходив Олександр Петрович на сцену, виступав у концертах. Одним з найулюбленіших номерів було виконання ним пісні «Хрещатик»:


«Каштани, каштани, каштани,
Софії і Лаври хрести.
Кияни, кияни, кияни,
Ви сестри мої і брати…»

Незабаром знову цвістимуть каштани, але вже не милуватиметься ними їх незабутній співець…

Тяжкою втратою стала його раптова смерть для рідних, друзів, колег, шанувальників таланту.
Завжди пам’ятатимемо цю талановиту особистість і висловлюємо щирі співчуття його рідним і близьким.




Президія ЦП УТОГ,
керівництво та колектив Культурного центру УТОГ і театру «Райдуга»
Фото П. Моргунова



газета Наше Життя

Піввіку виходив він на сцену…

2019-04-24
УТОГ / В культзакладах УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2019-04/1556105682_dsc_7337.jpg

Усіх приголомшила сумна звістка: 21 квітня 2019 року пішов у кращий світ актор театру міміки та жесту «Райдуга», Заслужений артист України КУШНІРЕНКО Олександр Петрович…

газета Наше Життя