Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Варіації на тему: «Це — Івано-Франківськ»

Члени Всеукранської ради ветеранів УТОГ — О.М. Рогальська та Т.П. Лапієва, нещодавно побували в Івано­-Франківську, де ознайомились з діяльністю місцевої Ради ветеранів УТОГ. Редакція звернулася до них з проханням розповісти про цю поїздку.

 

 

О.М. РОГАЛЬСЬКА: «Івано­-Франківськ зустрів нас дрібненьким дощиком і приємно вразив привітністю городян, які люб’язно підказали, як знайти вулицю Січових стрільців, де знаходиться Івано­Франківський обласний будинок культури і обласна організація УТОГ.

Центральна частина міста багатолюдна, але було зовсім не важко знайти необхідну адресу, бо навпроти зупинки побачили людей, які спілкувалися жестовою мовою.

Заповнений нечуючими вестибюль Будинку культури УТОГ свідчив, що робота в організації пульсує, бо кожен з них прийшов зі своєю проблемою і сподівається на допомогу працівників у її вирішенні.

Після теплої зустрічі з головою Івано­-Франківської обласної організації УТОГ М.М. Пашник домовились, як саме, в якому порядку будемо знайомитися з діяльністю обласної Ради ветеранів. Спочатку попрямували на Івано­Франківське УВП УТОГ, щоб наочно побачити умови роботи ветеранів УТОГ на підприємстві. Приємно вразили його чиста, вимощена бруківкою територія, світле приміщення пошивочного цеху, дружня зустріч з директором УВП Ігорем Михайловичем Остяком та його заступником — Оксаною Петрівною Курилів.

Зі слів директора, УВП УТОГ успішно справляється з виконанням виробничих завдань, співпрацює з французькими і німецькими замовниками, поставляючи швейну продукцію згідно зі спільними угодами.

На підприємстві працює 105 інвалідів, з них 68 інвалідів зі слуху, серед яких 50 % — ветерани УТОГ.

Щомісяця підбиваються підсумки роботи, і за добросовісне ставлення до своїх обов’язків та виконання планових показників адміністрація нагороджує кращих працівників премією, в залежності від їх особистого вкладу.

Ветерани, які пропрацювали на підприємстві все своє трудове життя, не відстають від молоді, а, навпаки, стараються бути прикладом для них і заслужено виборюють першість у змаганні. Серед кращих: М.П. Янів, О.М. Романів, М.П. Вольвін, Л.М. Лисюк, С. Лучко, В.І. Гуменюк.

До ювілейних дат ветерани нагород­жуються грамотами та преміями, а до 8 Березня, Дня народження УТОГ, Міжнародного дня глухих, Дня легкої промисловості отримують додаткові заохочення.

Завершився наш перший день знайомства з Івано-­Франківськом зустріччю з ветеранами в обласному Будинку культури УТОГ.

Залишивши свої домашні клопоти, ветерани прийшли, щоб у черговий раз зустрітися один з одним, поспілкуватися, поділитися останніми новинами і, звичайно, дізнатися від приїжджих гостей про досвід роботи їх ветеранських організацій.

Варто зауважити, що в залі були присутні в основному нечуючі поважного віку. Це переважно ті, хто ще з юнацьких років були активістами, брали участь у всіх заходах. Пенсіонери більш молодшого віку, напевно, мали важливіші справи і тому на цю зустріч не прийшли.

З неприхованим інтересом ветерани слухали виступ члена ВРВ УТОГ Т.П. Лапієвої. Її вміння з першого слова захопити присутніх створило в залі особ­ливу атмосферу. Мова йшла про досвід діяльності столичної ветеранської організації, про заходи, спрямовані на активізацію цієї роботи. Втім, уточнень і запитань було дуже мало.

М.М. Пашник зауважила, що голова обласної Ради ветеранів на даний час хворіє, їй дуже важко справлятися з таким навантаженням і, можливо, варто обрати нового лідера. Але пропозицій із залу не надійшло.

Причину пасивності учасників зборів вважаю в тому, що серед присутніх не було кандидатури, хто зміг би замінити теперішню голову ОРВ УТОГ М.М. Чиж, або це питання для них ще не на часі. Склалося враження, що ініціатива повин­на надходити від керівника обласної організації УТОГ, а ветерани підтримують її пропозицію.

Завершилася зустріч з ветеранами невеликим концертом учасників художньої самодіяльності ОБК УТОГ за участю самих ветеранів.

Особливо запам’ятався виступ однієї пари самодіяльних артистів: симпатичної жінки і статного високого чоловіка (на жаль, прізвища їх не знаю). Вони так переконливо грали свої ролі в сценках, що я дійсно повірила, що між ними є почуття симпатії один до одного. Видно, що ці «молоді люди» — не новачки на сцені і що виступають з великим задоволенням.

А на закінчення був запашний карпатський чай і спілкування від душі.

Наступного дня ми ознайомились зі станом справ по роботі з ветеранами в Івано­-Франківській обласній організації УТОГ. Згідно з комп’ютерною базою даних, ОРВ УТОГ нараховує 383 нечуючих ветерани, із них сліпо­глухих інвалідів — 6 осіб. У сільській місцевості проживає 248 осіб, у містах — 135 осіб. За період з січня 2015 року знято з обліку 12 осіб.

До складу обласної Ради ветеранів входить три особи, які допомагають голові ОРВ організовувати роботу.

Значний вклад у діяльність обласної Ради ветеранів вносять голови територіальних організацій УТОГ, які безпосередньо на місцях вникають у проблеми людей похилого віку і допомагають у їх вирішенні.

Так, у Коломийській ТО УТОГ пріоритетним напрямком в роботі з ветеранами є тісна співпраця з управліннями соціального захисту населення й органами місцевого самоврядування, іншими організаціями інвалідів.

Двоє сліпо­глухих інвалідів у 2015 році були безкоштовно забезпечені літнім взуттям, а один — спеціальним ортопедичним літнім і зимовим взуттям.

У тій же ТО четверо ветеранів протягом року харчуються при православній церкві; нечуючі ветерани­діабетики мають можливість перевірити кров на цукор у Спілці діабетиків; 14 членів УТОГ у 2015 році отримали одноразову матеріальну допомогу з міського бюджету; для 30 ветеранів передплачено газету «Наше життя» на І півріччя.

В Калуській ТО УТОГ основна увага приділяється одиноким та малозабезпеченим ветеранам. У співпраці з сільськими радами, шляхом проведення подвірних обходів, виявляють необхідність надання відповідної допомоги, а потім разом допомагають чим можуть. З початку року відвідано 6 пенсіонерів, надана їм допомога в придбанні окулярів, у вирішенні сімейних конфліктів, інших життєвих проблем.

У найчисельнішій Івано­-Франківській ТО — і роботи найбільше. Кабінет голови територіальної організації став місцем постійного зібрання членів УТОГ, у тому числі ветеранів. Хтось хоче порадитись у вирішенні побутових питань, хтось — записатись на обслуговування в поліклініці чи лікарні, інші просять допомоги в оформленні спадкових справ і субсидій, а хтось — просто поговорити. І кожному з них необхідно приділити увагу і, звичайно ж, допомогти.

Для виконання програми соціального захисту інвалідів зі слуху всіх вікових груп постійно підтримується зв’язок з місцевими державними адміністраціями, Фондом соціального захисту інвалідів, спеціалістами пенсійних фондів, органів соціального захисту населення, благодійних фірм та організацій.

За 11 місяців цього року в Івано­Франківській ТО УТОГ 177 нечуючих отримали продуктові набори через Департамент соціальної політики, 18 осіб — гуманітарну допомогу одягом, 4 ветерани — допомогу в протезуванні зубів, двоє ветеранів отримали матеріальну допомогу на лікування.

У Тисменицькому, Надвірнянському та Богородчанському районах нечуючі отримали мобільні телефони, через Фонд захисту інвалідів передплачено газету «Наше життя» для 47 ветеранів – інвалідів І—ІІ групи.

Зверталися ветерани УТОГ і до свого голови ОРВ М.М. Чиж. На 15 листопада 2015 року в спеціальному окремому журналі прийому було зареєстровано 79 звернень ветеранів з різних питань і, як свідчать записи в ньому, всі були вирішені позитивно.

Так спільними зусиллями виконується така необхідна робота серед людей похилого віку в Івано-­Франківській обласній Раді ветеранів.

А є ще обласний Будинок культури УТОГ, де також не забувають найповажнішу публіку їхнього закладу. Для них проводяться різні засідання, зустрічі з молоддю, залучають до роботи в клубах за інтересами, до участі в художній самодіяльності.

Явним підтвердженням активності ветеранів УТОГ була їх багаточисельна явка на виставі народного самодіяльного театру Культурного центру УТОГ «Шантрапа».

Саме ця вистава і завершила третій день нашого перебування на івано­франківській землі. Переповнений зал ОБК УТОГ тепло приймав киян».

 

 

 

Т.П. ЛАПИЕВА: «Наше ознакомление с постановкой работы с пенсионерами и ветеранами в Ивано­-Франковской областной организации УТОГ проходило аккурат в период выборной кампании в местные советы народных депутатов и, по чистой случайности, совпало также с гастрольной поездкой самодеятельных актеров (кстати, среди них были и ветераны — любимцы киевской публики Е. Степкина и П. Овчарова) столичного Культурного центра УТОГ во главе с Анжелой Тютеревой, постановщиком водевиля «Шантрапа», который и был показан на сцене Ивано­Франковского ДК УТОГ... А тут еще и мы... Хозяевам пришлось нелегко, но им удалось справиться с таким наплывом гостей.

Не буду повторять то, что написано выше членом ВСВ УТОГ Ольгой Михайловной Рогальской из Тернополя, отмечу только, что мы побывали на всех объектах в Ивано­-Франковске, которые принадлежат УТОГ. Прежде всего отмечу позитивное впечатление от посещения предприятия. Капитальный ремонт фасада УПП и прилегающей территории закончен, но внутри здания еще вовсю «кипит» работа. Брусчатая дорога привела нас к расположенному рядом дому, часть которого приспособлена под общежитие для работников предприятия. Это тот самый дом европейского стандарта, о котором писала не только газета «Наше життя», но и все средства массовой информации. Это здание было введено в эксплуатацию 3 года назад, и на его открытие приезжали высокопоставленные чины из тогдашнего правительства Украины.

И мы убедились, что «лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать». Повезло тем, кто живет в этом общежитии (кстати, есть среди его жильцов и ветераны). Кроме того, дирекция УПП добилась для жильцов этого «чудо­общежития» субсидии на коммунальные услуги... Ведь, по словам И.М. Остяка, зарплата у рабочих УПП небольшая, поскольку она сдельная, а большинство инвалидов работают по своей физической возможности. Потому, в зависимости от выработки, и начисляется им оплата за посильный труд.

...А вот Дом культуры УТОГ, который находится в самом центре города, в сравне­нии с УПП и общежитием, извините, наводит тоску! Хотя работники облорганизации и культучреждения стараются поддерживать их в чистоте и порядке, самостоятельно им провести ремонт на уровне того, что есть во «владениях» Остяка, практически не под силу — финансы не те. Согласитесь, негармонично это как­то, ведь это все звенья одной цепи, а неслышащие работники УПП обращаются за помощью и организацией досуга к М.М. Пашник и ее коллегам…

Председатель облорганизации и ее маленькая команда, про которую она говорит: «Это мои люди, и я их понимаю!», крутятся, как белка в колесе, чтобы везде и всюду успеть, и сделать все возможное и даже невозможное. На плечах этой неутомимой и неунывающей женщины лежит большое и требующее постоянного внимания хозяйство: областная организация, районные территориальные организации и ДК УТОГ. Мария Михайловна отлично ладит с местными властями, а также с директором УПП УТОГ. Она находит арендаторов, и большая часть помещения ДК сдается в аренду. Ведь бюджетных средств выделяется все меньше и меньше, а все тот же ремонт требует немалых расходов. Мария Максимовна пробует его делать, начав с санузлов... А культурно-­массовые мероприятия требуют немалых усилий и денежных средств, но судя по тому, как в Ивано­Франковске принимали с гастролями коллектив Киевского самодеятельного народного театра, им это удается. Скажем об этом жестами: поднесем указательные пальцы рук к ушам, а потом быстро сожмем кулаки, разводя руки в стороны, и произнесем: «Паф!» (спросите у самих артистов!)

Очень трепетно Мария Максимовна отзывается и о посетителях, в том числе и о ветеранах, которых она знает всех поименно. Часто сама проводит информационные дни для ветеранов и не только, бывает в школах и вместе со своими сотрудниками организовывает беседы за чаепитием, экскурсии и другие развлекательные программы для всех возрастных групп совместно.

Что касается Совета ветеранов, или, конкретнее, его актива... Тут хотелось бы желать лучшего: чтобы в его состав были избраны люди более активного склада и не такого преклонного возраста, на которых можно было бы положиться в работе. Увы, среди тех, кто присутствовал на общем собрании ветеранов, мы не увидели таких активных людей, которые могут возглавить ветеранское движение на Ивано­Франковщине. И речь не о «прозаседавшихся», а о тех, кто бы участвовал во всех культурных начинаниях, выступал в постановках и концертах самодеятельного коллектива, помогал собрать народ на мероприятия и распространять билеты на театральные представления, пробовал проводить политинформации и, по желанию, навещать своих однолеток (в случае необходимости). Хотя бы так. А то мы услышали от штатных работников облорганизации такое высказывание: «Всю работу с ветеранами проводим мы сами». Действительно, с серьезными вопросами ветераны обращаются к тем, кто может эффективно помочь в их решении. Если же речь идет о патронаже и уходе за тяжелобольными, то для этого должны быть специально подготовленные люди — причем вопрос, будут ли это волонтеры или оплачиваемые работники… И не будем скрывать, что такое положение не только в Ивано-­Франковской области.

 

В заключение хочется поблагодарить всех работников областной и территориальной организаций и ДК УТОГ, лично Марию Максимовну Пашник за теплый прием и возможность ознакомиться с работой, проводимой с ветеранами. Добрых вам дел и дальнейших успехов в работе в наступающем новом году!».







газета Наше Життя

Варіації на тему: «Це — Івано-Франківськ»

2015-12-26
УТОГ / Не старіють душою ветерани https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-12/1450604021_ivano-frankovsk.jpg

Члени Всеукранської ради ветеранів УТОГ — О.М. Рогальська та Т.П. Лапієва, нещодавно побували в Івано­-Франківську, де ознайомились з діяльністю місцевої Ради ветеранів УТОГ. Редакція звернулася до них з проханням розповісти про цю поїздку.

 

газета Наше Життя