Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Дякуємо за допомогу, ветерани!

Для кожного швейного підприємства розкрійний цех — це його серце, його дихання, це його ритм та життя. І від того, який колектив працює в розкрійному цеху, залежить робота всього підприємства і особливо швейної дільниці.

 

На нашому Чернігівському підприємстві колектив розкрійного цеху був сформований дуже давно, ще у 1968 році. На підприємство прийшли працювати молоді хлопці: М.В. Бабич, В,О. Борисенко, В.М. Скрипак, П.М. Корда, А.О. Одаренко, П.В. Лащенко, П.Д. Ташлик, Г.М. Марусік, А.І. Шевченко та Л.О. Ментій. Останній згодом очолив розкрійну дільницю, і всі вони з учнів перетворилися у дуже кваліфікованих працівників.

 

На той час були великі державні замовлення спецодягу, який пошивався з важких тканин — парусина вогнетривка, двонитка, палатка. У системі УТОГ тільки два підприємства виготовляли спецодяг з таких тканин. І розкрійники, тоді ще молоді хлопці, гідно виконували свою роботу. Вони всі здружилися — та так, що й на рибалку їздили разом… Але час спливає, роки йдуть, ми всі старіємо... Постаріли й наші чоловіки. І через 40 років успішної праці почали виходити на пенсію, один за одним...

Це дуже складний період для підприємства. Що ж тепер робити? Хто буде виконувати складні замовлення? Хто буде кроїти шкільну форму, зимові куртки, медичний одяг та інший різноманітний асортимент?

Знайти заміну дуже складно, навіть в Чернігові, при великій кількості швейних підприємств, розкрійника треба шукати, як голку у копиці сіна.

Але безвихідних ситуацій для загартованих життям виробників не буває. І ми вирішили запросити на допомогу ветерана виробництва — Вілена Миколайовича Скрипака, який відпрацював на підприємстві 42 роки та перед виходом на заслужений відпочинок вже достойно підготував молоду зміну — Юрія Корня.

 

Всі знають Вілена Миколайовича, як відповідального працівника, добру та чуйну людину. Чесність, працьовитість, досвідченість, готовність завжди прийти на допомогу іншим, були і залишаються у Вілена Миколайовича рисами характеру, які притягують до нього людей.

Його дружина Світлана також працювала на підприємстві. Разом вони виховали хорошу доньку Наталію, яка закінчила юридичний коледж, а зараз працює головним бухгалтером в обласній організації УТОГ. Наталія є учасником народного самодіяльного театру естради «Сузір’я» при Будинку культури УТОГ. Дивитися на неї на сцені — одне задоволення. Артистична, приваблива, наче створена для сцени. І ці таланти їй передалися від батьків, які також брали участь у художній самодіяльності. Сам Вілен Миколайович у молоді роки грав на сцені в усіх виставах.

Серед учнів, які прийшли останнім часом на підприємство, був скромний розумний хлопчина, який закінчив Чернігівську спецшколу для дітей з порушеннями слуху — Олег Нагородній. Він прийшов учнем на швейну дільницю підприємства. Ми до нього приглядалися, а тоді вирішили спробувати навчити його складній професії розкрійника матеріалів та крою.

І кому було краще зрозуміти нечуючого хлопця, як не Вілену? Хто зміг би найбільш доступно розкрити всі тонкощі складної професії розкрійника?

 Завдяки досвідченому наставнику та відповідальному ставленню до навчання, Олег за 3 місяці навчився якісно настилати тканини, кроїти на обладнанні (поки що не дуже новому). Вони знай­шли спільну мову не тільки як наставник та учень, але й по­чоловічому. Сподіваємося, що Олег тепер буде самостійним професійним розкрійником. Бажаємо працювати, але не зазнаватись, особливо після участі в обласному конкурсі «Містер УТОГ—2016». У цьому заході брав участь ще один наш працівник зі швейної дільниці — Андрій Литвиненко, який у минулому році пройшов індивідуальне навчання за швацькою професією. Колеги підтримали сміливе рішення хлопців засвідчити участю у конкурсі всю свою чоловічу красу, розум та вміння триматись на сцені.

Колектив Чернігівського УВП УТОГ висловлює велику подяку Вілену Миколайовичу Скрипаку за те, що відгукнувся на прохання адміністрації та став наставником для нашої молодої зміни.

Тепер він може знову йти відпочивати: ловити рибку, збирати гриби... Нехай набирається сил. Тому що, якщо з’явиться тямущий хлопчина, будемо знову запрошувати для нього досвідченого наставника.

 

О. ВАЩЕНКО, технолог розкрійної дільниці Чернігівського УВП УТОГ.

 





газета Наше Життя

Дякуємо за допомогу, ветерани!

2016-04-19
УТОГ / На підприємствах УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2016-04/1461048251_foto_2.jpg

Для кожного швейного підприємства розкрійний цех — це його серце, його дихання, це його ритм та життя. І від того, який колектив працює в розкрійному цеху, залежить робота всього підприємства і особливо швейної дільниці.

 

газета Наше Життя