Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Рідному підприємству УТОГ — 80!

Миколаївський учбово-виробничий комбінат (УВК) глухих був створений на базі майстерень інвалідів у 1934 році. До його складу входило 3 цехи, де працювало 60 чоловік, із них 50 — нечуючі. Першим директором комбінату був призначений Василь Васильович Яковлєв — один з організаторів Миколаївської обласної організації глухих.

 

Передовики Миколаївського УВК УТОГ. 1961 р.

 

Підприємство працювало в різних напрямках: один цех займався випуском діжко-тари та виготовленням віконних і дверних блоків, другий — заготовляв пиломатеріали, а третій — виготовляв матраци, ковдри, шапки і швейну продукцію. Плановий обсяг виробництва в 1935 році складав 359 тисяч рублів (у цінах тридцятих років).

Незважаючи на те, що УВК розташовувався у непристосованих приміщеннях — у сараях по вул. Будьонного, 62, — підприємство набирало обертів. Підвищувалась кваліфікація працівників, все більше і більше нечуючих бажали працювати на підприємстві, але війна перекреслила все, що було налагоджено важкою працею, принесла велику розруху всьому народному господарству, зокрема і нашому підприємству.

Після визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників потрібно було у стислі строки ліквідувати важкий післявоєнний спадок.

У 1962 році було побудоване нове приміщення підприємства по вул. 10-й Воєнній, 63. З того часу розпочався відлік часу на розквіт УВК УТОГ. Підприємство розпочало випуск меблів. В 1968 році тут вже працювало 170 робітників, ІТР та службовців. Річний випуск продукції складав 450 тисяч карбованців (у цінах 1961 року).

 

Навчання з цивільної оборони на Миколаївському УВП, 70-ті роки.

 

У 1969—1970 роках проведена велика робота з переходу на виготовлення щитових меблів та оновлення асортименту. Здійснено також перепланування приміщень, реорганізація бригад, внесення змін до розташування верстатів і різного обладнання — у зв’язку з тим, що технічний прогрес по виготовленню меблів крокував вперед і треба було йти в ногу з часом. Плани з кожним роком підвищувались і їх треба було виконувати. Підприємство працювало в три зміни, і результат наполегливої праці не забарився. В 1982 році план було виконано вже на 1043 тис. карбованців.

Найкращі показники з випуску продукції, покращення побутових умов для працівників були досягнуті в 1972, 1973, 1977 роках. Саме тоді УВК нагороджувалось дипломом «Підприємство високої культури».

З плином часу його робітники набували дос­віду і переходили в когорту ветеранів. На підприємстві працювало 30 нечуючих, стаж яких був від 15 років і більше. Колись вони прийшли на виробництво учнями і виросли до майстрів високого класу: Михайло Михайлович Федоров, Леонід Пантелійович Кривицький, Євдокія Костянтинівна Ворчакова, Ганна Петрівна Ярушина, Володимир Іванович Івченко, Олександр Григорович Станов, Сергій Селивестрович Пасека, Михайло Васильович Єлисеєв, Анатолій Іванович Загреба, Архип Іванович Германюк і багато інших. 30 років і більше пропрацювали: Микола Дем’янович Волчо, Микола Юрійович Новомол, Микола Никифорович Самойлюк, Лідія Федорівна Жирок.

За свою самовіддану працю робітники — Л.П. Кривицький, М.В. Станов, Ф.А. Клопот, В.О. Сабодаш, С.С. Пасека, Є.К. Ворчакова, М.В. Єлисеєв отримали особисте клеймо. Вони постійно перевиконували норми на 130—140 %, працювали з відмінною якістю. І це стало для них звичайною справою, інакше вони не могли. Ветерани стали гідним прикладом для підростаючої молоді й досвідченими наставниками для тих, хто тільки прийшов на підприємство і робив перші кроки у професії.

 

Колектив Миколаївського УВК УТОГ,1936 р. У центрі — В.В. Яковлєв.

 

З 1961 по 1982 рік на УВК УТОГ було підготовлено 250 молодих працівників різних професій для меблевого цеху, 225 робітникам присвоєно звання «Ударник комуністичної праці», 32 — «Майстер золоті руки», 76 — «Кращий за професією».

За дострокові виконання планових показників удостоєні урядових нагород:

— І.П. Матвєєв — орден Леніна в 1977 році;

— М.М. Федоров — медаль «За трудову звитягу» в 1974 році, орден «Знак Пошани» в 1977 році;

— Л.П. Кривицький — орден Трудової Слави ІІІ ступеня в 1976 році;

— Л.Н. Бошина — медаль «За трудову звитягу» в 1976 році;

— М.А. Ігнатенко — орден Трудової Слави ІІІ ступеня в 1976 році;

— Ф.А. Клопот — медаль «За трудову відзнаку» в 1978 році.

З 1961 по 1983 рік 35 працівників підприємства отримали середню освіту у вечірній школі робітничої молоді.

Дбали на підприємстві про поліпшення житлових умов для своїх працівників. У 1963 році за адресою: вул. Перша лінія, 29, було здано в експлуатацію 40-квартирний будинок; у 1968 році по вул. Південній, 37, — житловий будинок на 20 квартир та гуртожиток на 112 койко-місць; у 1972 році — будинок на 70 квартир по вул. Перша лінія, 36. Усі, хто працював на УВК УТОГ і стояв у черзі на отримання квартир, відсвяткували новосілля.

Працівники УВК постійно отримували премії, путівки в санаторії, на бази відпочинку, матеріальну допомогу на оздоровлення в зв’язку з щорічною відпусткою. Вони побували у туристичних поїздках по Прибалтиці, Закавказзю, у містах-героях: Севастополі, Керчі, Новоросійську, Волгограді і Києві.

 

Далі буде.

 

Т. ГОРОДНИЧА, голова Миколаївської обласної організації УТОГ.







газета Наше Життя

Рідному підприємству УТОГ — 80!

2014-09-04
УТОГ / На підприємствах УТОГ https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-09/1409548354_1961g.-upk-peredoviki-proizvodstva_.jpg

Миколаївський учбово-виробничий комбінат (УВК) глухих був створений на базі майстерень інвалідів у 1934 році. До його складу входило 3 цехи, де працювало 60 чоловік, із них 50 — нечуючі. Першим директором комбінату був призначений Василь Васильович Яковлєв — один з організаторів Миколаївської обласної організації глухих.

газета Наше Життя

Реклама


Популярне

НАМ ПОДОБАЄТЬСЯ