Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Газета, що здійснює мрії

Валерій Горохов, який народився в селі Олександрівка Ізюмського району, що на Харківщині, після перенесеної хвороби частково втратив слух.

Навчався хлопчина в м. Харкові, в школі-інтернаті для слабочуючих дітей. Коли приїздив додому, біг до трак­торної бригади — і мріяв, як він стане дорослим і сяде за кермо трактора або автомобіля… Але згодом закрався сумнів: хто ж йому це дозволить, адже заважають проблеми зі слухом?

Для кращого інформування про можливості нечуючих людей і діяльність УТОГ вчителі радили батькам своїх слабочуючих учнів передплачувати газету «Наше життя», що мама Валерія й зробила. Ще з першого класу хлопець вчитувався в кожне слово, в кожну статтю: знав усі нови­ни та чим живе Товариство глухих. Дорослішаючи, він ще з більшою цікавістю та повагою до слова читав кожен ви­пуск газети. І одного разу прочитав у ній статтю про чо­ловіка, який був глухим і багато років пропрацював воді­єм. Потай від мами акуратно згорнув цю газету та поклав до кишені — хлопець зрозумів, що його мрія здійсненна.

Після закінчення школи-інтернату Валерій Горохов от­римав-таки необхідні посвідчення. На той час у нього в гаражі уже стояв власноруч відремонтований старень­кий мотоцикл. Його мрії почали здійснюватися. З посвід­ченням водія та тракториста юнака із задоволенням при­йняли у рідному колгоспі на роботу, бо його вже знали як старанного і дуже відповідального працівника. Згодом він у відрядженнях за кермом свого автомобіля об’їздив майже всі країни СНД.

З роками Валерій Миколайович Горохов довів, що мо­же працювати на усіх видах сільгосптехніки — тракторах, комбайнах, автомобілях тощо. Його дуже цінують як зва­рювальника. Односельці говорять, що немає такої техні­ки, яку б Валерій не відремонтував.

Валерій Миколайович над собою шуткує: «Я за своє життя досяг всього, про що мріяв: маю люблячу дружину, посадив великий фруктовий садок, виховав двох синів, відремонтував батьківське подвір’я (хоча легше було б побудувати нове), маю новий автомобіль та головне — я понад двадцять п’ять років займаюсь улюбленою спра­вою. Так, у мене є все, про що мріяв. А газету — ту, що допомогла мені повірити в себе, зберігаю, як ікону, до­тепер».

В Ізюмській ТО УТОГ Валерій Миколайович Горохов — дуже шанована людина, він утретє був обраний головою Ізюмської районної первинної організації УТОГ. Усі члени Товариства ставляться до нього з повагою за його чуй­ність, відповідальність, доброту, працелюбність. Коли потрібна допомога членам Товариства, він завжди відгу­кується першим.

На заходах і зборах у клубі УТОГ він бере участь разом зі своєю дружиною Вірою, яка добре чує. Віра завжди й в усьому підтримує свого чоловіка.

Сім’я Горохових понад тридцять років передплачує га­зету «Наше життя», яку вони читають усією родиною і дізнаються з неї багато корисного кожен для себе: поправ­ки до законів, нові рецепти, вірші, смішні історії, а також статті, які стверджують: «МРІЙ І ВСЕ ЗДІЙСНИТЬСЯ!»

В. ГОРБАНЬ,
голова Ізюмської ТО УТОГ



Газета, що здійснює мрії

УТОГ / Люди нашого Товариства https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-12/medium/1512189127_gorohov_v_n.jpg

Валерій Горохов, який народився в селі Олександрівка Ізюмського району, що на Харківщині, після перенесеної хвороби частково втратив слух. Навчався хлопчина в м. Харкові, в школі-інтернаті для слабочуючих дітей. Коли приїздив додому, біг до трак­торної бригади — і мріяв, як він стане дорослим і сяде за кермо трактора або автомобіля… Але згодом закрався сумнів: хто ж йому це дозволить, адже заважають проблеми зі слухом?