Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Що для мене значить УТОГ

«Вчила мати колись:

Не сумуй, не журись,

Як прийде в хату скрута чи горе,

Не заплющуй очей,

Не цурайся людей —

З ними всяку недолю побореш…»

 

УТОГ для мене — мій другий дім, де я почуваю себе на своєму місці, серед своїх. Тут по відношенню до мене немає поблажок, але й немає зверхності. Одним словом — своя серед своїх.

 

Нечуючі львів’яни перед входом до Львівського культзакладу УТОГ разом зі своєю колишньою землячкою —
Фаїною Антоновою (друга ліворуч у першому ряду).

 

Я втратила слух після 8 класів загальноосвітньої школи. Як себе почуває людина в такій ситуації — розуміє тільки той, хто сам пережив таку ж біду. Щиро вдячна тодішньому директору сільської школи, що порадив батькам відвезти мене до Львова, бо там, мовляв, є Товариство глухих, у якому нечуючі люди працюють, спілкуються, створюють сім’ї, не соромляться своєї глухоти і не плачуть. Живуть, одним словом. Дякую покійному голові Львівського облвідділу УТОГ Динкевичу Іллі Самійловичу – за те, що пояснив моїм батькам, що й до чого, і порадив не залишати мене одну глуху в селі.

І ось я — учениця швачки на Львівському УВК № 1. Не все було легко, про що й попереджав Ілля Самійлович. Мені тоді здавалась дивною поведінка глухих, було нелегко засвоювати жестову мову. Я весь час носила напохваті ручку й зошит. Іноді через ставлення деяких людей хотілось покинути нав­чання на УВП та повернутись у село. Та мудрість і досвід керівників підприємства врятували мене від хибного кроку.

Сьогодні я — ветеран УТОГ з 51­річним стажем. І хоча жести в мене досі недосконалі, я можу розказати глухим новини, цікаві історії з життя та інше. І мені дуже приємно, коли глухі ветерани просять розповідати їм ще щось цікаве.

Не можу зрозуміти деяких людей, які говорять: «Навіщо УТОГ?», «Яка користь від УТОГ?». Користь у тому, що ми разом. Ми можемо зайти, при потребі, в обласну організацію та вирішити свої проблеми, взявши на допомогу перекладача. УТОГ — це не одна людина і не десять. Це багато­багато нас.

Люди, які народились набагато раніше нас, знають, як було важко у ті часи глухим. Раніше глухі були забутими державою, пригнобленими навіть своїми рідними! Вони були неграмотні, їх не приймали на роботу, часто глузували з них, їх сторонились сусіди…

Створити тоді спільноту для глухих було дуже й дуже важко. За цим стоїть багаторічна праця і порив душі благородних людей, які не могли пройти осторонь чужої біди. Вони писали в різні державні установи, виступали, захищаючи глухих, доводили, що глухі — мудрі та обдаровані люди, треба тільки створити їм належні умови.

Усі перші учні шкіл і учбово­виробничих комбінатів були дуже старанні. Я добре пам’ятаю братів Луциків. Теодор Луцик був головним лекальником на Львівській швейній фабриці «Силует», де працював до похилих літ. Білошевський був художником­оформлювачем, Мартинович працював на державному підприємстві «Львівприлад». Усі вони розповідали мені про свої перші трудові кроки: як шили чоботи, одяг, виготовляли жестяні відра… Всі вони розповідали, як хвалили їх за якісно виконану роботу.

А ще випадково у селі Гряда (це 10 км від Львова) я зустріла глухого в літах. Чоловік, зрозумівши, що я така ж, як і він — нечуюча, почав розповідати мені про свою роботу. Він розповів, що спочатку він виготовляв чоботи та різні речі, а потім осів у селі. Але не склав руки, а почав заробляти на життя, викопуючи криниці, будуючи будинки людям, і я навіть мала щастя побачити одну криницю, викопану його руками. То складна, тонка, майже ювелірна робота, у якій неможливо допустити помилку, адже бетонні круги просто зможуть звалитися на тебе зверху. Коли я слухала цю історію, сльози виступили на очах від розуміння того, які глухі розумні та талановиті.

Багатьох чудових людей у своєму житті я зустріла завдяки тому, що всі вони були об’єднані в одну організацію — УТОГ.

А щоб добре працювали наші організації — залежить від нас з вами, бо УТОГ — це ми, живі люди: я, ти, ми!

 

С. СЕМОЧКО, м. Львів.

 







газета Наше Життя

Що для мене значить УТОГ

2015-11-19
УТОГ / Люди нашого Товариства https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-11/medium/1447832889_skanirovat1.jpg

УТОГ для мене — мій другий дім, де я почуваю себе на своєму місці, серед своїх. Тут по відношенню до мене немає поблажок, але й немає зверхності. Одним словом — своя серед своїх.

 

газета Наше Життя