В первом полугодии газета «Наше життя» очень порадовала меня своим интересным и богатым содержанием, в прямом смысле помогала жить и дышать. Желаю газете еще большего расцвета во втором полугодии 2017 г.!

З газетою «Наше життя» я познайомилася на початку 90­х років, дякуючи світлій пам’яті Сушко Лесі Миколаївни, яка на той час працювала бібліотекарем Луцького БК УТОГ. Від неї я дізналася, що це газета, яку видає наша громадська організація і вона єдина в Україні пише про людей з порушеннями слуху. З того часу я потоваришувала з «НЖ» і читаю її від першої і до останньої сторінки.

С возрастом человек стареет, дряхлеет и иногда просто жалко на него смотреть. А «НЖ» с начала 2017 года явилась обновленной, молодой, красивой, обворожительной, захватывающей — как 50 лет назад, когда она была новорожденной… Одним словом, «НЖ», ты — супер!

Дорогая редакция! Большую радость доставил мне внешний вид первого номера газеты «Наше життя» за 2017 год с ярким голубым заголовком. Сразу поднялось настроение, появился оптимизм и вера в процветание УТОГ.

Днями до «НЖ» надійшов лист — «перша ластівка» — зі світлинами на фотоконкурс «Світ очима нечуючих». Це 5 фотографій від Світлани Петрівни Лукомської, працівниці Білоцерківського ВП «Весна» УТОГ.

Нагадуємо, що на сайті газети «Наше життя» розпочинається фотоконкурс на краще відображення життя нечуючої людини.

Колись, у молоді роки, я і моя подруга Люба Співак із Сімферополя дуже захоплювалися поезією. У нас були записники (блокноти), в які ми записували поетичні твори.

Найрідніша в світі ти для нас, Єднаєш легко відстані і час, Даруєш людям віру у життя, Бо відчуваєш їх серцебиття. Сохранить

Колектив, який працює над газетою «Наше життя», оголошує КОНКУРС НАЙАКТИВНІШИХ ЧИТАЧІВ й обіцяє нагороду тому, хто уважно її читає й надсилатиме на нашу адресу свої відгуки про найбільш актуальні або...

Вспоминаю то яркое лето, Хоть полвека прошло не шутя, Ведь ко мне прилетела газета Под названием «Наше життя»!