Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Глибокий уклін майстру своєї справи

  05/08/2020     177      Paul    

Нагадуємо, що триває творчий конкурс «Учитель, перед іменем твоїм…», який визначить, хто з наших читачів краще за всіх розповів про вчителів, вихователів, наставників на виробництві. Цей конкурс розпочався у 2019-му, а завершити його планується у вересні цього року.


Олександр Дорофєєв залишився у пам’яті всіх, хто його знав, як добра, благородна і щедра душею людина, яка сповна віддавала себе людям. Таким знали його не лише друзі та колеги, а й численні учні — адже за своє дов­ге трудове життя він навчив професії 175 глухих юнаків. З повним правом Олександр Михайлович міг вважати своє життя прожитим недаремно.

Народився Дорофєєв у 1923 році в Юзівці (колишнє Сталіне, нині — Донецьк). У п’ять років втратив слух і в через 2 роки почав навчатися в спецшколі в Бердянську. У роки Голодомору через труднощі з харчуванням спецшколі довелося перебратися у сільську місцевість — до с. Селідовка Донецької області.

Велике значення у школі надавалося не лише рівню знань учнів, а й трудовому навчанню. Її будівля розташовувалася на просторому подвір’ї з окремими приміщеннями під майстерні. Були підібрані сумлінні, висококваліфіковані фахівці для навчання глухих учнів престижних професій: кравців, слюсарів, столярів. У гуртку образотворчого мистецтва не тільки вчили малювання, але й справді прищеплювали любов дітям різного віку до образотворчого мистецтва. Саме завдяки школі Дорофєєв був добре підготовлений до життя. Надалі, у важкі роки війни, великою підмогою для Олександра та інших учнів Селідовської спецшколи стали придбані знання в столярній, шевській, слюсарній справі.

Потім для продовження навчання Олександра направили у Слов’янськ. У 1941 році Дорофєєв закінчив 9 класів школи у цьому місті і став працювати в артілі «Металіст», звідки його мобілізували на оборонні роботи.

У 1943 році, після того як Сталіне було звільнено від німецьких загарбників, Олександр Дорофєєв працював у будівельній організації і брав активну участь у відбудові міста.

Через три роки він повернувся на роботу в артіль «Металіст». Тут Дорофєєв удосконалювався за своєю основною професією слюсаря-інструментальника і незабаром йому було присвоєно престижний 6-й робочий розряд. У ці роки в артілі поруч з ним працював Б.В. Старушинський, який також був тоді слюсарем-інструментальником. Потім вони разом довгі роки працювали на Донецькому УВП УТОГ, куди Дорофєєв перевівся в 1953 році й де працював столяром. У 1954 році під керівництвом Старушинського Олександр Дорофєєв стає інструктором групового виробничого навчання слюсарів-інструментальників.

На цій посаді Олександр Михайлович пропрацював понад 20 років, навчаючи своїх підопічних такої потрібної у промисловості спеціальності. Випуск­ники його групи були, як то кажуть, нарозхват на держ­підприємствах, а першокласні слюсарі-інструментальники: П. Жила, Л. Гончаров, Л. Дробещенко, Е. Тельтевський, Ю. Федорченко, В. Лизунков, А. Петров і багато інших після закінчення навчання були залишені на нашому підприємстві, де їм доручали найважчі роботи з виготовлення пресформ і штампів. Вони були включені до групи з виготовлення найскладніших пристроїв.

Вже перебуваючи на пенсії, Олександр Дорофєєв працював на нашому УВП в експериментально-інструментальному цеху. Він був фахівцем екстракласу.

Давно вже пішов з життя визнаний майстер своєї справи, але про нього не забувають ані його діти, внуки й правнуки, ані його учні. Він один з тих людей нашого Товариства, якому ми всі повинні відважити глибокий уклін.




Вікторія ЩУР



газета Наше Життя

Глибокий уклін майстру своєї справи

2020-08-05
УТОГ / Конкурси https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2020-07/1595493708_dorodeev_.jpg Нагадуємо, що триває творчий конкурс «Учитель, перед іменем твоїм…», який визначить, хто з наших читачів краще за всіх розповів про вчителів, вихователів, наставників на виробництві. Цей конкурс розпочався у 2019-му, а завершити його планується у вересні цього року.
газета Наше Життя