Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

До бар’єра, джентльмени!

  25/02/2016     509      Paul    

 

Так вийшло, що перші відгуки на опубліковані варіанти перекладу Гімну УТОГ — це ще дві спроби знайти влучне слово рідною мовою. До речі, переклад Вік­тора Глодіна був надрукований в газеті «Наше життя» ще у 1998 році, а варіант, який надіслав Микола Адамчук — це спроба об’єднати різні рядки та куплети з першого і другого варіанту, що були надруковані в № 2 «НЖ» за поточний рік. Інші відгуки, які надійшли до редакції, будуть надруковані в наступних номерах. Отже, читайте й оцінюйте:

 

Варіант № 4

 

Коли гримить і блискавки кресають,

А нам не чути гуркоту з вікна,

Будь­хто із нас без слова осягає,

Яка це тяжка тиша мовчазна.

 

Ти не даєш нам занепасти духом

У літню спеку і зимовий день.

УТОГ, УТОГ — ти друг усім без слуху,

Колиска для знедолених людей.

 

Коли раптово скрипка заспіває,

Нам тільки видно, як бринить струна.

Будь­хто із нас без слова осягає,

Яка гірка ця тиша мовчазна.

 

Ти захищаєш нас, як ті берізки,

Що вітер ніжно віти їм гойдав.

УТОГ, УТОГ — ти світло на доріжці,

Наш рідний дім — надійний наш причал.

 

Коли образа серце розриває,

І хвилею находить гіркота,

Будь­хто із нас без слова осягає,

Яка це доля — тиша мовчазна.

 

Ти зігріваєш нас у лихоліття,

На схилі літ даруєш нам розмай,

УТОГ, УТОГ — пливи через століття

І друзів в плаванні не забувай.

 

Переклад Віктора ГЛОДІНА.

 

 

Варіант № 5

 

Коли гримить і небо пломеніє,

А у вікні — лиш хмара грозова,

А нам і так не чути край вікна,

Яка важка ця тиша нежива.

 

Ти не даєш нам занепасти духом,

Ти храм добра, храм праведних ідей,

УТОГ, УТОГ — ти друг для нечуючих,

Колиска наших сподівань і мрій.

 

Комусь звук скрипки душу ніжно гріє,

А ми не чуєм, як вона співа,

Без слів нам думка душу обпікає:

Що не для нас ця музика луна.

 

Ти — форпост, порадник в нелегкій долі.

У тебе місця завжди хватить нам,

УТОГ, УТОГ — ти світоч наш єдиний,

Надійна пристань, другий рідний дім.

 

Коли образа болем серце крає,

І ранять душу вразливі слова,

Без слів тоді з нас кожен відчуває,

Яка це доля — тиша нежива.

 

Ти зігріваєш в пору лихоліття,

З тобою й осінь — весняний розмай,

УТОГ, УТОГ — нев’януче суцвіття,

До сонячних, осяйних берегів!

 

Переклад велокозака Миколки.

 





газета Наше Життя

До бар’єра, джентльмени!

2016-02-25
УТОГ / Конкурси https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2016-01/1454140953_dsc_1788.jpg

Так вийшло, що перші відгуки на опубліковані варіанти перекладу Гімну УТОГ — це ще дві спроби знайти влучне слово рідною мовою. До речі, переклад Вік­тора Глодіна був надрукований в газеті «Наше життя» ще у 1998 році, а варіант, який надіслав Микола Адамчук...

 

газета Наше Життя