25 — це лише початок!

Ще один гарний ювілей відзначається цими днями: молоду, але промовисту дату — 25-річчя з дня заснування — святкує Спортивна федерація глухих України.
Поза всяким сумнівом, вплив СФГУ на життя та розвиток глухих у нашій країні й у нашому Товаристві є вагомим, бо основним та ключовим завданням для Спортфедерації є розвиток спорту глухих. І протягом усього свого існування, своїми перемогами, досягненнями та успіхами СФГУ доводить значущість своєї діяльності, і ми впевнені, буде доводити ще не один рік.
А як все починалося? Ще у 1992 році, у буремні та нелегкі для країни часи «перебудови», ентузіасти на чолі з Василем Павловичем Сандугеєм прийшли до важливого та доленосного для багатьох глухих спортсменів рішення про необхідність створення незалежної загальнонаціональної організації, яка повністю займатиметься спортивним життям глухих… Отже, 1992 рік став роком народження громадської організації «Спортивна федерація глухих України». Того ж року СФГУ було прийнято до Європейської спортивної організації глухих та Міжнародного спортивного комітету глухих з правом участі у всіх міжнародних змаганнях, що проводяться під їх егідами.
Дебютувала наша збірна на міжнародній арені на XVII Всесвітніх літніх іграх глухих у 1993 році, що проходили в м. Софія (Болгарія), та здобула 2 золота, 4 срібла і 2 бронзи, а у загальнокомандному заліку посіла 13 місце. Відтоді, з кожними наступними змаганнями на міжнародних аренах, збірна команда під керівництвом Спортивної федерації глухих України досягала все вищих і кращих результатів, перемагала та встановлювала світові рекорди, поступово, крок за кроком виборюючи звання однієї з найсильніших збірних світу. І це звання вона з гідністю несе й по цей день!
Так, у 2001 році на Дефлімпіаді у м. Рим (Італія) наші спортсмени посіли 4 загальнокомандне місце серед 85 країн-учасниць, а вже наступної Дефлімпіади 2005 року, що проходила в Австралії, в містах Мельбурн та Баллараті, представляючи країну лише у 8 видах спорту, наша збірна здобула 51 нагороду різного ґатунку, посівши перше загальнокомандне місце у світі, залишивши позаду команди сильних країн-суперниць…





Відтоді збільшилась кількість спортсменів і з’явились нові види спорту, а суперники теж стали сильнішими. Та попри все Спортивна федерація глухих України впевнено та цілеспрямовано веде наших спортсменів до перемог. І ось вже третю Дефлімпіаду поспіль збірна України займає 2 загальнокомандне місце у світі!
А скільки було здобуто світових рекордів! Деякі з них навіть до цього часу не перевершив ніхто. А скільки разів лунав гімн України на змаганнях за першість Європи чи світу, коли на п’єдестал ставали наші спортсмени й майорів синьо-жовтий прапор, сповіщаючи про нові перемоги!




Команда України — переможець міжнародного турніру
з футболу серед молодших команд, Німеччина, жовтень 1992 р.
На урочистому відкритті XVII Всесвітніх літніх ігор глухих, Болгарія 1993 р.
У щоденній кропіткій праці й керівництва СФГУ, і спортсменів з порушеннями слуху промайнули 25 років. Здавалось би, молода дата, та все ж визначний ювілей, що говорить про стабільність, впевненість у майбутньому та гарні перспективи.
І від імені всієї спільноти Українського товариства глухих президія ЦП УТОГ надіслала Спортивній федерації глухих на чолі з президентом СФГУ Л.Ф. Касіцьким щирі вітання з ювілеєм, побажала процвітання та перемог у майбутньому і подякувала керівництву та спеціалістам СФГУ за те, що завдяки їх напруженій роботі світ говорить про сильну і незалежну спортивну державу Україну, а нечуючі мають змогу успішно й результативно реалізувати себе в ще одній цікавій сфері діяльності.
У истоков создания СФГУ
Вместе с В.П. Сандугеем у истоков создания СФГУ стоял Иван Петрович КУЛАКОВ. Мы обратились к нему с просьбой о небольшом интервью.
— Как возникла идея создания СФГУ?
— В июле 1991 года в г. Владимире проходил 4-й чемпионат Европы по легкой атлетике. Глухие спортсмены Украины принимали участие в этом чемпионате в составе сборной СССР. В вопросе формирования сборной команды СССР со стороны Москвы всегда был необъективный подход к другим республикам СССР, в том числе и Украины. Руководство Центрального правления ВОГ старалось больше брать в сборную команду российских спортсменов.
На этот чемпионат должно было приехать руководство Европейской спортивной организации глухих (EDSO) и большинство руководителей спортивных федераций глухих Европы. Это была прекрасная возможность встретиться с ними, не выезжая за пределы СССР, и поднять вопрос об участии глухих спортсменов Украины в чемпионатах Европы отдельной командой.
— Как все начиналось?
— При поддержке Центрального правления УТОГ и Украинской спортивной федерации глухих (тогда это была ведомственная организация УТОГ) В.П. Сандугеем и мною были подготовлены письма на имя руководства EDSO с просьбой о принятии Украины в члены этой организации. При встрече с руководством EDSO мы получили информацию о том, что с этим вопросом необходимо обратиться в Международный спортивный комитет глухих. Также мы получили разъяснение о процедуре вступления. Нам было сказано, что у нас нет шансов на вступление в члены Международного спортивного комитета глухих. Согласно их уставу членство дается только одной спортивной организации глухих от каждой страны. От СССР такой организацией был Российский спортивный союз глухих. Тем не менее после возвращения в Киев, мы отправили запрос в Международный спортивный комитет глухих. При этом сослались на Организацию Объединенных Наций (ООН), где Украина была полноправным членом этой организации. К сожалению, это не помогло и мы получили отказ в членстве.
— Как вам все-таки удалось реализовать эту идею?
— В декабре 1991 года развалился СССР и Украина получила независимость. Мы повторно отправили запрос в Международный спортивный комитет глухих и получили позитивный ответ. Теперь предстояла очень трудная работа: выбор делегатов, проведение установочной конференции, утверждение Устава и выборы руководства новой организации. К нам присоединился Николай Павлович Дмитрук. Была оказана помощь со стороны УТОГ, Министерства спорта Украины, профсоюзов. В короткие сроки была проведена подготовка и 13 апреля 1992 года была создана новая независимая спортивная организация — Спортивная федерация глухих Украины и ее первым президентом стал Василий Павлович Сандугей.
М. АНДРІЄНКО
СХОЖІ НОВИНИ





