Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Якщо до вашого класу прийде глуха дитина…

На продовження розмови про інклюзивне навчання, започаткованої батьками з міста Хуст (№ 5 від 9.02.18 р.), подаємо сьогодні своєрідне опитування серед учнів та педагогів масової школи. Отже, ми звернулися до них з такими запитаннями:

Уявіть, що у Вашому класі з’явився глухий учень, яке буде ваше ставлення до нього, перед якими труднощами постануть: глухий учень, ваш клас, педагоги та Ви особисто? Чи зможе навчатися глуха дитина у масовій школі?


КАМІЛА ТКАЧЕНКО,
12 років, СЗШ № 265, м. Київ:

«Якщо у нашому класі з’явиться глуха ди­тина, усі вчителі та діти не зрозуміють, що з цією дитиною робити. Хтось з дітей захо­че спілкуватися з дивним для них учнем, а деяким буде байдуже, і такі однокласники просто намагатимуться не помічати глухо­го учня. Але ті діти, що схочуть підтримати, у чомусь допомогти, стати друзями з цим учнем, зможуть перший час просто пере­писуватися з ним. Це гарна ідея для спіл­кування, навіть за таких обставин.

Менша частина дітей з класу спробує ви­вчити, або хоча б щось запам’ятати з жесто­вої мови. А навчитися спілкування цією мовою можна за допомогою інтернету. Світ зараз ду­же розвинений, в інтернеті є безліч відеоуро­ків з цієї, як на мій погляд, цікавої теми.

Якщо у глухого буде багато друзів, він зможе влитися у колектив і почувати себе, як кажуть, «у своїй тарілці». Але обставини можуть скластися інакше, але про це потім.

Звичайно ж, будуть і труднощі, з якими доведеться стикнутися не мені або моєму класу, а глухому учневі та вчителям. За один день усі педагоги, які будуть вести уроки у нашому класі, не зможуть вивчити жестову мову, а пару слів та речень вивчити не го­диться, бо вчителям не обійтися лише ви­вченими жестовою мовою «Привіт» та «Як справи?». Вони повинні добре знати же­стову мову, щоб доносити до глухої дитини знання, наукові терміни й взагалі новий на­вчальний матеріал. Тому директор буде по­винен терміново взяти на роботу у школу но­вих вчителів, які не тільки зможуть вести свій предмет, а й вести його жестовою мовою.

Для мене це не виявить ніяких труднощів. Якщо я буду мати час на вивчення цієї мови, тоді я зможу із задоволенням спілкуватися з глухою дитиною. Я вже казала, що обста­вини можуть повернутися інакше, і дружити з глухим ніхто не схоче. Тоді йому буде ду­же сумно. Він буде почуватися чужим, як у казці «Гидке каченя». І ще, звичайно, знай­дуться недоброзичливі однокласники, які можуть навіть сміятися над ним.

На жаль, такі діти є. Але я все ж таки вва­жаю, що така дитина не зможе нормально навчатися у звичайній школі. Тому що навряд чи директор заради однієї дитини брав би на себе так багато клопоту. Мабуть, для цього є спеціальні школи для дітей з порушеннями слуху. Для того, щоб і ці діти могли набувати освіту там, де їх розуміють, навчають і там, де у них багато підтримки та друзів!»


ЮЛІЯ ПАЛІЙЧУК,
11 років, ЗОШ № 180, м. Київ:

«Мені здається, що кожна людина має право на освіту, і чи це повністю здорова людина чи людина з різними проблемами здоров’я — всі можуть навчатися. Пробле­ми можуть виникнути, але якщо клас і клас­ний керівник будуть цю дитину підтримува­ти, то він (вона) не буде себе відчувати лю­диною з обмеженими можливостями. Моє ставлення таке: мені не заважає, що в лю­дини є фізичні вади, бо всі ми люди, і якщо ми здружимося — значить нам добре».


ЕЛІНА БАБИЧ,
викладач фортепіано Київської дитячої му­зичної школи № 13 ім. М.І. Глінки:

«З першого погляду, рішення перевести дітей з вадами слуху з інтернатів у звичай­ні школи, викликає здивування і навіть обу­рення. Але... Розбиратимемося разом.

Я працюю в музичній школі з чудовою дівчинкою Амалією Сандугей, яка практично не чує з народження і користується слуховим апаратом. В моєму класі це одна дитина з так званими особливими потребами. Всі ін­ші учні дуже прихильно і доброзичливо прийняли цю світлу дівчинку. Особливо потовари­шувала Амалія з Софійкою Нагорною — при зустрічі вони посміхаються й обіймаються.

Я свідомо обрала форму викладання гри на фортепіано без використання жестів, для того, щоб учениця розвивала вміння «чита­ти по губах» і, хоч трішечки, чула правильне вимовляння слів — це дуже важливо, щоб дитина могла правильно говорити, тому що існує тісний зв’язок — чути й говорити (якщо дитина зовсім нічого не чує з народження, вона самостійно не навчиться говорити). Та­кож важливо і правильно писати.

Впевнена, що я не помилилася з такою формою навчання. Сильна сторона таких діток — вони дуже спостережливі, тому головний елемент в навчанні — це показ та гра по нотах. В особливих випадках ми використовуємо написання необхідної ін­формації одна одній.


Які висновки я можу зробити:

Дитина повноцінно навчається на рівні з усіма учнями й відчуває себе комфортно, що є дуже важливим для її майбутнього роз­витку і життя — бути повноцінним членом суспільства, мати впевненість у своїх силах.

Інші учні мають корисний приклад того, що є діти з різноманітними порушеннями (це можуть бути й проблеми зі слуху, зору, аутизм, або ж і фізичні проблеми, напри­клад, ДЦП), які потребують нашої підтрим­ки, допомоги, співчуття, що виховує емпа­тію, і розуміння того, що всі ці діти мають право бути повноцінними громадянами нашого суспільства. (А не так, як коли мій колишній сліпий учень подавав документи до одного вишу, де його не хотіли прийма­ти, тому що він не такий, як всі).

Тож, якщо викладачі в загальноосвітніх школах будуть зацікавлені в роботі з таки­ми учнями, володітимуть певними знання­ми, це буде сприяти вихованню суспіль­ства в цілому і зміні хибних стереотипів».


Підготував С. ВОВК




газета Наше Життя

Якщо до вашого класу прийде глуха дитина…

2018-02-28
Освіта / Сурдопедагогічна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2018-02/1519720587_tkachenko-1.jpg

На продовження розмови про інклюзивне навчання, започаткованої батьками з міста Хуст (№ 5 від 9.02.18 р.), подаємо сьогодні своєрідне опитування серед учнів та педагогів масової школи. Отже, ми звернулися до них з такими запитаннями: Уявіть, що у Вашому класі з’явився глухий учень, яке буде ваше ставлення до нього, перед якими труднощами постануть: глухий учень, ваш клас, педагоги та Ви особисто? Чи зможе навчатися глуха дитина у масовій школі?

газета Наше Життя