Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Спогади шкільної дружби

 

«Летять роки, мов

птахи швидкокрилі,

Ніхто не в змозі повернути їх назад,

Лиш спогади, такі приємні й милі,

Нам гріють душу й серце,

як весняний сад».

 

Як тут не згадати шкільні роки, коли читаючи газету «Наше життя», щораз знаходжу на її шпальтах такі близькі серцю обличчя, такі знайомі ще з шкільного часу прізвища!

 

 

Минуло багато років після закінчення Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей, що на Тернопільщині. Доля розкидала нас по різних куточках нашої країни. Я залишилась на Тернопільщині, де народилася і виросла, а моя шкільна подруга Валя Фень виїхала за своїм місцем проживання — на Запоріжжя. Але всі ми — члени Українського товариства глухих, всі передплачуємо нашу газету. І на її сторінках я часто зустрічаю своїх однокласників, друзів, з якими разом вчилася, дружила, відпочивала, загартовувались на спортивних змаганнях.

Отримавши черговий номер газети «Наше життя» (№ 31 від 16 серпня 2013 року), я знову немов побачилася з Валею Фень (Криворучко). На світлині до статті про святкування ювілею УТОГ на Запоріжжі я побачила свою шкільну подругу, якій на урочистостях вручали нагороду. Давно ми не бачились, роки змінили її, але доб­рий погляд, щира посмішка залишились такими ж, і я одразу впізнала її.

Під впливом спогадів відшукала в сімейному альбомі фотографію від 4 січня 1956 року, на якій ми разом з Валею. Минуло 58 років, але в пам’яті не стерлися приємні миттєвості нашої шкільної дружби. Валя була старша за мене, але це не заважало нам дружити, мати свої дівочі секрети. Як старша подруга, вона допомагала мені в навчанні, захищала від недоб­розичливого ставлення однокласників, була моїм «ангелом-охоронцем».

Дорога Валюшо! Я щиро радію, що тебе поважають, що ти в числі кращих. Я переконана, що твоє добре, чуйне серце продовжує зігрівати своєю добротою тих друзів, які оточують тебе на твоїй життєвій дорозі.

Приємно було також побачити на шпальтах газети твого чоловіка на виставці його робіт з макраме. Я радію за вас обох, адже ви змогли пронести свої почуття через усе життя. Здоров’я вам, щастя, добра, злагоди на всі роки!

 

А. СТЕПАНОВА (ПЛЮШКО).







газета Наше Життя

Спогади шкільної дружби

2014-04-13
Освіта / Шкільна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-04/1396687826_swscan00001_.jpg

Як тут не згадати шкільні роки, коли читаючи газету «Наше життя», щораз знаходжу на її шпальтах такі близькі серцю обличчя, такі знайомі ще з шкільного часу прізвища!

Минуло багато років після закінчення Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей, що на Тернопільщині. Доля розкидала нас по різних куточках нашої країни. Я залишилась на Тернопільщині, де народилася і виросла, а моя шкільна подруга Валя Фень...

газета Наше Життя