Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Світ починається з любові…

Вже стало традицією, що щороку в лютому педагоги Кам’янської школи-інтернату збирають в актовій залі численну аудиторію, аби продемонструвати свої знання і вміння з володіння жестовою мовою, а також, звичайно, засяяти розмаїттям талантів. Цьогорічний конкурс «Співочі руки–2020» — особливий. По-перше, він рекордний за кількістю учасників: майже 40! По-друге, весь період підготовки відзначався особливою атмосферою взаємодопомоги, співпраці, взаємовиручки. Та й питань складних, як таких, не виникало, бо, мабуть, додав впевненості нещодавно складений педагогами школи залік на рівень опанування жестовою мовою.

Мета, яка об’єднує педагогів — це удосконалювати знання і вміння з володіння рідною мовою глухих. Вони вважають, що це питання — з розряду етичних: адже вивчати жестову мову — це поважати своїх вихованців. І чим більше педагогів будуть мати базові навички спілкування жестовою мовою, тим комфортнішим буде життя дітей з порушеннями слуху в школі.

Цього разу всі феєричні виступи на фестивалі були поєднані темою: «З любов’ю в серці».

Любов до рідного краю, до своєї батьківщини, до неньки-України майстерно донесла до глядачів Я.І. Кузьминська в пісні «Україна-вишиванка».

Про материнську любов, найсвятішу у світі, про дитячі долоньки, про сина і доньку, яким потрібна любов мами й тата, про любов до сестри, яку нам посилає Бог, про щиру і безкорисливу любов бабусі розповіли душею і серцем, красномовним жестом і виразною мімікою І.В. Китманова («Мальви»), Н.В. Вайло («Малесенькі долоньки»), К.А. Марченко («Моя сестра»), Ю.В. Геращенко («Батькам»), Т.В. Миша («Пісня про бабусю»).



Яке воно насправді, кохання? Тихе і спокійне, трепетне і ніжне, вірне і зрадливе, неповторне, нерозділене і єдине на все життя! Всю гаму таких прекрасних і непростих почуттів жестами передали Н.В. Пилипенко («Палала»), М.В. Кабаченко («Вільний птах»), Ю.В. Марущак, А.О. Тимчура, В.О. Роман, О.Г. Золотаренко («Ой, у гаю при Дунаю»), С.В. Квас («Фантастична жінка»), Т.М. Волкова і В.Г. Квас («Мати каже правду»), Т.С. Кущ («Але ж я тебе любила»), О.І. Колосова, А.С. Штаній (« Я не можу жити без тебе»).



Як можна передати словами те, що живе у найпотаємніших куточках серця, що очищує душу, наповнює її різнобарв’ям почуттів? Це складне завдання вдалося виконати і донести до вдячної публіки нашим колегам: Л.В. Кравченко («Не питай»), Я.І. Кузьминській («Свята»), С.В. Чураковій («Я закохалась»), І.Ю. Квас, В.В. Савенко, О.О. Гречко, К.Г. Квас («Ти ж мене підманула»).

Півтори години феєричного дійства промайнули як мить. Та вдячні глядачі не втомлювались аплодувати, посміхатись, радіти, сміятись, а ще — виражати свої глядацькі симпатії: шквал емоцій викликав виступ Є.О. Терновського і С.С. Мітічкіної («Цьомаю»).

Були на цьому заході й дебютанти: вперше переклад текстів жестовою мовою здійснили Н.В. Полоннік, А.Ю. Марков, О.С. Гонтар, О.Д. Савенко.

Директор школи-інтернату Г.В. Панченко постійно наголошує, що знання вчителями і вихователями жестової мови дає їм можливість спілкуватися з дітьми, що мають проблеми зі слухом, на їх рідній мові. Такі свята теж потрібні. Дуже важливо, що діти сприймають жестову пісню як словесний ряд, живо реагують на слова, їх значення, сприймають жести, тим самим стають активними учасниками цього дійства. Робота по удосконаленню педагогами знань і вмінь з володіння жестовою мовою буде продовжуватись і надалі.

…Стихли оплески, діти повернулись до класних кімнат, особливе пожвавлення спостерігалось в імпровізованій фотозоні. Та ще довго у свідомості на всі лади та смаки тихо, але стверджуюче звучало як рефрен: «Світ починається з любові»…


Глядачі про фестиваль пісні в жестовому виконанні у Кам’янській школі-інтернаті

Одразу після закінчення виступів почалось жваве обговорення, обмін думками і враженнями серед учнів, особливо старшокласників, а також працівників школи.

Юлія МАШКІНА, учениця 12-А класу:

«Серед нечуючих є багато артистичних людей. А от наші чуючі педагоги точно і майстерно мовою жестів передали настрій і особливості пісень. Було дуже цікаво. Не хочу нікого образити, але найбільше вразили виступи Ірини Вікторівни, Світлани Сергіївни і Євгена Олександровича, а також сподобалась акторська гра педагогів у пісні «Ти ж мене підманула».

Олександра ВЕДМЕДЬКО, учениця 12-А класу:

«Сподобалось все: виступи, образи, костюми. Всі дуже старались. Люблю вас!»

Каміла КАМЧІЄВА, учениця 9-Б класу:

«Наші вчителі й вихователі — супер! Всі виступи дуже гарні та зрозумілі».

Т.П. НАКОНЕЧНА, заступник директора з навчально-виховної роботи:

«Отримала море задоволення, вражена талантом колег. Бажаю подальших успіхів! Всім — браво!»

Г.В. АБРАМОВИЧ, голова профспілкового комітету закладу:

«Разом ми — сила. Пишаюся колективом, який реалізує завдання будь-якої складності. Подібні свята й зустрічі не тільки змінюють наше ставлення до світу тиші, вони якісно змінюють світ навколо нас, наповнюючи його розумінням, співчуттям, добром».

О.П. КОСМАН, заступник директора з АГЧ:

«Щороку з великим задоволенням відвідую виступи педагогів і дітей з піснями у жестовому виконанні. Цього разу навіть не сподівалась, що тему кохання можна розкрити за допомогою жестів так чуттєво, лірично, тонко. За час концерту я пережила бурю емоцій. Саме в такі миті розумієш, що найщиріша любов на все життя — це любов до мами, тата, брата, сестри, дідуся, бабусі. Ірина Вікторівна так проникливо виконала пісню «Мальви», що присутні в залі не стримували сліз. Близькі моїй душі теми розкрили К. Марченко і Т. Миша у піснях про сестру і бабусю. Єднання сердець, нестримне бажання розчинитися у своїй другій половинці, відчути тепло обіймів передали за допомогою міміки і жестів С. Мітічкіна і Ж. Терновський з піснею «Цьомаю». Для себе я зробила висновок, що для життя любов — це основа основ, це світло, яке допоможе здолати труднощі. Хочу подякувати організаторам, всім учасникам. Добре, що такі заходи стали у нас доб­рою традицією, бо саме вони додають нашому життю світла, тепла, бажання зробити світ кращим».

О.В. ЛЕБІДЬ, лаборант школи:

«Безкрайнє море задоволення отримала від виступу наших працівників. Тематичний концерт пісень у жес­товому виконанні промайнув, як одна мить. Дякую талановитим артистам. Велика вдячність організатору і консультанту І.В. Китмановій».

С.В. ГАМАШОВА, шеф-кухар школи:

«Вражена виступами педагогів. З кожною піснею пережила всю гаму почуттів, емоцій. Були сльози і сміх, захоплення і подив. Дуже сподобалось. Дякую!»

О.В. БРИК, працівниця школи:

«Виступ вчителів і вихователів викликав багато емоцій, додав заряд позитиву. Слів бракує. Все було супер!»

Н.В. АДАМЕНКО, працівниця школи:

«Я була в захваті від майстерності педагогів у виконанні жестових пісень. Деякі виступи розчулили серце. Велика вдячність І.В. Китмановій, ініціатору таких потрібних заходів».

С.В. МАРУЩАК, бухгалтер:

«Скільки чудових пісень за допомогою жестів виконали педагоги школи! Прекрасне свято краси, добра, ніжності подарували нам у переддень свята всіх закоханих. Браво учасникам, вдячність їх наставнику І.В. Китмановій!




Л. КВАС,
вчитель Кам’янської школи-інтернату (Запорізька обл.)



газета Наше Життя

Світ починається з любові…

2020-04-06
Освіта / Шкільна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2020-04/medium/1586175497_fnalna-psnja.jpg
Вже стало традицією, що щороку в лютому педагоги Кам’янської школи-інтернату збирають в актовій залі численну аудиторію, аби продемонструвати свої знання і вміння з володіння жестовою мовою, а також, звичайно, засяяти розмаїттям талантів. Цьогорічний конкурс «Співочі руки–2020» — особливий. По-перше, він рекордний за кількістю учасників: майже 40! По-друге, весь період підготовки відзначався особливою атмосферою взаємодопомоги, співпраці, взаємовиручки. Та й питань складних, як таких, не виникало, бо, мабуть, додав впевненості нещодавно складений педагогами школи залік на рівень опанування жестовою мовою.
газета Наше Життя