Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Діалог сердець жестовою мовою

Якщо Ви розмовляєте з людиною мо­вою, яку вона розуміє, Ви звертаєтесь до її розуму.
Якщо Ви розмовляєте з нею її рідною мовою, Ви звертаєтесь до її серця.

Нельсон МАНДЕЛА


Напередодні свята 8 Березня у КЗ «Кам’ян­ська спеціальна загальноосвітня школа-ін­тернат» Запорізької обласної ради відбула­ся культурна подія, яка була анонсована за­здалегідь і викликала непідробний інтерес не тільки в колективі, а й у представників гро­мади. Мова йде про дебютний виступ само­діяльного театру «Квест» з феєричною коме­дією-мюзиклом «Фараони». Сюжет вистави загальновідомий: він побудований на мате­ріалі твору «Фараони» Олексія Коломійця.

Учасниками театру «Квест» є вчителі і ви­хователі закладу. А унікальність і неповтор­ність цього дійства в тому, що спектакль роз­рахований як на чуючих людей, так і на тих, хто має порушення слуху: кожен самоді­яльний актор дублював свої репліки жестовою мовою. Наші педагоги, напевне, од­ні з найперших в Україні, не просто грали у мюзиклі, а, вивчивши жести, підготували інтеграційну виставу.

Та спочатку повернемось до назви ко­лективу-дебютанта. «Квест» у перекладі з англійської означає «пошук», «пригода», «виклик», «виконання творчого завдання». Це своєрідна гра, але особливість її у тому, що далі рухатись неможливо, поки не ви­конаєш головне завдання-пошук, завдан­ня-пригоду, завдання-виклик.



Назва символічна, бо перш ніж взятись за інтеграційну виставу, колектив вивчав рідну мову наших вихованців — жестову. Протягом 10 років ми підтверджували свій рівень знання жестів під час участі в кон­курсі «Співочі руки» — з виконанням пісень жестовою мовою. А цього року натхненник і керівник театру Ірина Вікторівна Китма­нова поставила нове завдання: «П’єсі-мю­зиклу бути!»

Колектив нашого закладу працює багато років з дітьми, які мають порушення слу­ху, а, значить, і мовлення. Накопичено до­статній досвід з методики їх навчання. Фа­хівці школи-інтернату можуть надати кон­сультації та поради стосовно методик ви­кладання, навчально-методичного забез­печення, спілкування.

Одним із засобів навчання словесної мови учнів з проблемами слуху є викори­стання дактильно-жестової мови. Завдя­ки вживанню жестів у дітей з порушеннями слуху формується повноцінне мислення, відбувається знайомство з рідною мовою, створюється можливість користування різними джерелами інформації. У нас на­віть не стоїть питання про знання педаго­гами жестової мови. Вважаємо, що це пи­тання з розряду етичних: вивчати жесто­ву мову — це поважати своїх вихованців. Можливо, для когось це не є вагомим, але чим більше педагогів будуть мати базо­ві навички спілкування жестами, тим ком­фортнішим буде життя дітей з порушення­ми слуху, яких довірили нам батьки.




…Як і у справжньому театрі, перед по ­чатком дійства наші шкільні коридори ро­зірвав потрійний дзвінок. Майже дві годи­ни вистави промайнули як одна мить. Але очевидним є одне: це був справжній діалог педагогів і дітей, які кожною реплікою до­водили: «Ми чуємо одне одного, розуміє­мо, відчуваємо всім серцем».

Розкуті та енергійні, талановиті та щи ­рі, бунтівні та романтичні… Саме так мож­на охарактеризувати педагогів — само­діяльних акторів. Неперевершеною була гра Євгена Терновського, Ганни Кац, Оле­га Гречка, Ліни Кравченко, Олександра Вайла, Яни Кузьминської, Віталія і Світ­лани Квасів, Віталія Жавжарова, Андрія Польші, Костянтина Кваса. Справжню ес­тетичну насолоду присутнім подарували С. Мітічкіна, Ю. Геращенко, Н. Пилипенко, Т. Абрамович, І. Квас, К. Гриб, Т. Волкова, К. Марченко, С. Чуракова, органічно влив­шись в канву п’єси-мюзиклу з піснями у жестовому виконанні. А які ж пісні! «Цвіте терен», «Не плачте, рожі», «А калина, а ка­лина — не верба», «Не плач, Марічко, не плач», «Розпрягайте, хлопці, коней» та ін­ші пісні сучасної української естради. Важ­ко словами передати всю гаму почуттів, які переповнювали присутніх. Це радість і гордість, захоплення і повага. А вдячні глядачі зауважили, що жестове виконання надало твору нового, більш проникливого звучання.

Організатори проекту створили преце­дент, який не просто став оригінальним проектом, а проектом, який допомагає більше розуміти, чути, співчувати. Вони, на відміну від політиків і багатомільйонних бюджетів, змогли наблизити нас всіх у зви­чайній сільській українській школі до євро­пейських цінностей — толерантного став­лення до особливих людей.

Я пишаюся тим, що у нашій Кам’янській школі-інтернаті є така потужна команда, яка об’єдналася і подарувала позитивні емоції, відчуття єднання і сльози радості. Впевнена, що ця сцена — це тільки поча­ток, і варто подумати про гастролі. Хочеть­ся побажати здоров’я і наснаги таланови­тому наставнику театру — Ірині Вікторівні Китмановій. Велика вдячність директору школи-інтернату Г.В. Панченко за вихован­ня, підтримку відданих справі і креативних педагогів.

Фінальна пісня «Кохання моє нестримне», яку виконували всі 20 учасників п’є­си-мюзиклу, стерла ту невидиму грань, яка існує між людьми з різними фізичними можливостями.

Нечуючі юні глядачі вітали наставни­ків-акторів піднятими над головою роз­критими долоньками — це аплодисменти у cвіті глухих. І ось уже вся святкова зала підняла так само руки, тріпочучи ними. Ці аплодисменти, ці хвилі рук нагадали теплі хвилі на морі... Так спілкуються сер­цем!




Л. КВАС,
педагог Кам’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату




газета Наше Життя

Діалог сердець жестовою мовою

2018-03-30
Освіта / Шкільна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2018-03/medium/1522045657_faraoni.jpg

Напередодні свята 8 Березня у КЗ «Кам’ян­ська спеціальна загальноосвітня школа-ін­тернат» Запорізької обласної ради відбула­ся культурна подія, яка була анонсована за­здалегідь і викликала непідробний інтерес не тільки в колективі, а й у представників гро­мади. Мова йде про дебютний виступ само­діяльного театру «Квест» з феєричною коме­дією-мюзиклом «Фараони». Сюжет вистави загальновідомий: він побудований на мате­ріалі твору «Фараони» Олексія Коломійця.

газета Наше Життя