Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

У рідній школі, у Підкамені

  01/09/2015     2 065      Paul    

Наша рідна школа розташована в унікальному місці — у селищі Підкамінь, на узгір’ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Гірські кряжі, простягаючись із заходу на схід, нагадують гірський хребет з висотами, що перевищують 400 м над рівнем моря. На південь від Підкаменя височить пасмо Подільських Товтр, прозваних у народі Медоборами. Саме містечко розташоване безпосередньо на стику цих височин.

 

 

Більше п’яти з половиною століть налічує його історія. Згідно з писемними джерелами, перша згадка про «місто під Каменем» датується 1441 роком. За цей поважний вік не одна подія відбулася на цій благодатній місцевості, зробивши Підкамінь однією з найбільших перлин краю. А відомий він, насамперед, своїми історичними пам’ятками, на першому місці серед яких знаходиться монастир «Походження Дерева Хреста Господнього» Студийського статуту.

Одним із свідків минулого є унікальна пам’ятка природи — скелястий велетень, розташований на високому узгір’ї на північно-східній околиці селища, прозваний в народі «Каменем». Звичайно, що 16-метровий кам’яний останець своєю величчю завжди привертав до себе увагу. В очах наших далеких предків він порівнювався з чимось духовним, надприродним. Знахідки у підніжжі Каменя фрагментів посуду висоцької культури ранньозалізного часу (ХІ—VII ст. до н.е.) та періоду Галицько-Волинської держави (ХІ—ХІІІ ст.), засвідчують використання його, у першому випадку, в ролі ідола, обереги місцевих жителів і землі від усього злого, а у другому — наскельного храму-фортеці. Можливо саме з цими часами пов’язується ніша, зроблена у формі стилізованого серця із західного боку Каменя. Там могли відбуватися язичницькі обряди давніх мешканців цієї території, приносилися жертви для умилостивлення богів.

 

 

На вершині кварцового пісковика чиясь рука видовбала 6 ям-могил глибиною 0,4—0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев’яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець Тустань і Бубнище. Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудована церква оборонного характеру. І ніби за історичною спадковістю до сьогоднішнього дня у західній околиці пам’ятки збереглися кам’яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.

Можливо, із слов’янських часів походить й стародавня назва гори, де зараз височіє монастир — «Рожаниця». Зав­дяки історико-етнографічним дослідженням встановлено, що язичницькі божества Роду, Рожаниці у наших далеких предків ототожнювалися з процесом родючості і народження.

Ось у такій історичній місцевості випало нам провести свої шкільні роки….

 

 

Сьогодні Підкамінська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І–ІІІ ступенів, крім міцних знань, дає учням поглиблену професійну підготовку. Основні напрямки, у яких працює школа: навчання мови, її вдосконалення та збагачення, розвиток залишків слуху, корекція недоліків слуху та вимови.

Колектив учителів добре усвідомлює відповідальність за навчання і виховання кожного учня, своє завдання вбачає в удосконаленні навчально-виховного процесу, створенні оптимально сприятливих умов для самореалізації кожного учня.

Вихованці школи є постійними учасниками Всеукраїнського конкурсу «Ерудит», який проводиться Українським товариством глухих спільно з Міністерством освіти України. І не лише учасниками, а й неодноразово ставали переможцями цього конкурсу.

 

 

Не забуває школа про своїх випуск­ників і завжди рада бачити їх у своїх затишних стінах. Нещодавно тут зустрілися учні, які закінчили школу 30 років тому: Тарас Біляк, Богдан Бобрик, Ігор Наугольник, Степан Свинар, Юрій Сташко, Валерій Цікорський, Віктор Шевчук і Тетяна Яцула (Кирильчук). У силу різних причин не змогли приїхати: Оксана Кузбит, Алла Кириченко, Ольга Марко, Емілія Смарж.

На порозі школи всіх радо вітав директор — Богдан Михайлович Українець, який провів екскурсію навчальним закладом. Випускники були вражені чудовими умовами для навчання в класах і виробничих майстернях, милувались затишними спальними кімнатами.

Приємно було бачити, що школа має сучасний вигляд і у навчальному процесі тут широко використовуються новітні технології. Всюди відчувається рука доброго господаря.

В теплій і невимушеній обстановці кожен з випускників розповів про свою життєву долю, дякував учителям та вихователям за їхню працю, за те, що віддавали частинку свого серця заради виховання нечуючих дітей.

Випускники відвідали не лише рідну школу, а й історичні місця селища.

Від імені випускників 1985 року хочу подякувати педагогічному колективу Підкамінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату за теплий прийом, за роботу із соціальної реабілітації дітей з порушеннями слуху і їхньої інтеграції в суспільство.

С. СВИНАР.

 







газета Наше Життя

У рідній школі, у Підкамені

2015-09-01
Освіта / Шкільна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-08/1441020457_img_1209_.jpg

Наша рідна школа розташована в унікальному місці — у селищі Підкамінь, на узгір’ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Гірські кряжі, простягаючись із заходу на схід, нагадують гірський хребет з висотами, що перевищують 400 м над рівнем моря. На південь від Підкаменя височить пасмо Подільських Товтр, прозваних у народі Медоборами. Саме містечко розташоване безпосередньо на стику цих височин.

газета Наше Життя