Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Ще раз про проблеми освіти глухих

Початок нового навчального року спонукає педагогів до праці і пошуків. Своїми думками стосовно проблем, які необхідно вирішити, ділиться нечуючий викладач інформатики Львівської спецшколи-інтернату Марії Покрови Валентин Шестаков.

 

Для людини з вадами слуху головною проблемою є її адаптація в нав­колишньому середовищі, тобто в соціумі, яке, на відміну від неї, складається з особистостей, які володіють слухом. Як знайти своє місце у цьому соціумі? Це питання хвилює нечуючих учнів і їхніх батьків. Безумовно, в період дорослішання у будь-якої дитини, а особливо у такої, яка має проблеми зі здоров’ям, повинна бути вихована та закріплена тверда впевненість щодо її позитивного розвитку у майбутньому. Тому на етапі виховання серйозна увага має бути приділена професійній орієнтації такої особистості, тобто вибору майбутньої професії. З досвіду знаю, що цьому питанню не приділяється достатньо уваги в шкільній освіті.

Для розширення кругозору та інформованості підлітків, можна було б підготувати і видати спеціальний посібник-довідник, що містив би витяг з Державного ре­єстру професій із зазначенням тих спеціальностей, за якими можуть працювати особи з порушеннями слуху.

Сучасна людина має величезне інформаційне навантаження, знач­ну частину якого може отримувати лише за допомогою слуху. Своєчасність і повнота отримання інформації мають життєво важливе значення. Тому для нечуючих людей повинна бути значно розширена мережа інформаційних повідом­лень, які б сприймалися ними. На жаль, на телебаченні — це лише новини зі сурдоперекладом. Чи всі засоби передачі інформації використано, чи все задіяно для того, щоб нечуюча людина подолала інформаційний вакуум? Звичайно, що не все! Не було б зай­вим створити для цього державну програму. І особливо необхідно передбачити створення спеціальних інформаційних програм для нечуючих дітей та молоді.

Для спецшкіл, де навчаются для діти з відсутністю слуху, повинні бути розроблені спеціальні програми та шкільні підручники. Адже теперішня програма Міністерства освіти для учнів загальних масових шкіл не може використовуватись для викладання у спецшколах, оскільки учням з вадами слуху необхідно більше часу, щоб опрацювати та засвоїти окремі теми.

Підручники для спеціальних шкіл теж повин­ні бути розроблені окремо, щоб зробити їх більш конкретними за змістом, меншими за обсягом та легшими для розуміння (використовуючи простішу лексику, наприклад). Кожен такий підручник повинен супроводжуватись диском з наочними матеріалами, адже наочність зможе компенсувати той обсяг інформації, який не був сприйнятий учнем у зв’язку з відсутністю слуху. До того ж, ті підручники, що існують зараз, зазвичай не відповідають рівню розвитку комп’ютеризації, тобто є застарілими.

Важливим питанням, на мою думку, є також доопрацювання жестового словника по інформатиці, бо безліч термінів, які використовуються навіть під час уроку інформатики в школі, не мають жестового еквіваленту (думаю, таку ж проблему мають викладачі хімії, фізики, математики, мови тощо).

Це лише деякі проблеми, які необхідно вирішити для більш ефективного навчання та виховання нечуючих дітей і молоді. Як висновок, можна сказати, що ці проблеми потребують комплексного підходу, адже вирішення поодинці якогось одного проблематичного елементу не буде таким ефективним.







газета Наше Життя

Ще раз про проблеми освіти глухих

2014-09-10
Освіта / Шкільна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-09/1410335718_shestakov_.jpg

Початок нового навчального року спонукає педагогів до праці і пошуків. Своїми думками стосовно проблем, які необхідно вирішити, ділиться нечуючий викладач інформатики Львівської спецшколи-інтернату Марії Покрови Валентин Шестаков.

Для людини з вадами слуху головною проблемою є її адаптація в нав­колишньому середовищі, тобто в соціумі, яке, на відміну від неї, складається з особистостей, які володіють слухом. Як знайти своє місце у цьому соціумі? Це питання хвилює нечуючих учнів і їхніх батьків.

газета Наше Життя