Ось вже майже 60 років Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості» тісно співпрацює з нашим Товариством та дає можливість нечуючій молоді отримати вищу освіту і реалізувати свій потенціал. Коледж не перестає дивувати своїми досягненнями та успішними нововведеннями! У цьо­му, беззаперечно, заслуга всього колективу на чолі з Ганною Володимирівною ЩУЦЬКОЮ, який упевнено ставить перед собою завдання з різностороннього розвитку молоді з порушеннями слуху та підвищення рівня якості їхньої освіти.

— Ганно Володимирівно, розкажіть, як у вас виникла ідея введення у на­вчальний процес такого нового пред­мета як українська жестова мова?

— Ідея виникла вже давно. Перш за все, з нашого досвіду роботи було помітно, що нечуючі студенти вступають до коледжу з низьким рівнем знання української жесто­вої мови. Адже у спецшколах у навчально­му процесі вона вживається не скрізь. То­му, вступивши до ККЛП, першокурсники не завжди знають значення жестів, які вжива­ють наші перекладачі УЖМ на лекціях.

Крім того, у новому Законі про освіту чітко прописано, що нечуючі мають право на нав­чання українською жестовою мовою та її ви­вчення, що теж вплинуло на рішення з впро­вадження УЖМ у навчальний процес нашого коледжу. Крім того, ознайомлення із закор­донною практикою показало, що це рішення є актуальним та важливим. Під час перебуван­ня у США, в одному з американських універ­ситетів мені довелося спостерігати практику паралельного навчання, коли чуючі студен­ти вивчали одночасно фізику та жестову мо­ву на лекціях у глухого професора. Для наших глухих студентів рідна мова — жестова, тому введення курсу УЖМ є логічним й очікуваним. Ми не вважаємо це чимось новаторським або таким, що вживається як експеримент.

— Які основні цілі та завдання цього предмета?

— Мета дисциплін «Українська жесто­ва мова» та «Українська жестова мова за професійним спрямуванням» — освоєння студентами практичних навичок спілкуван­ня українською жестовою мовою, вивчен­ня її особливостей, правил вживання різ­ної термінології, зокрема й спеціальної, а також розширення за допомогою вивчен­ня нових жестів спілкування в професійній сфері. Жестова мова — унікальна мова, як і будь-яка інша мова світу. Тож немає меж для її вдосконалення та вивчення.

— Коледж ось уже майже 60 років випускає спеціалістів з порушеннями слуху. Які перспективи на майбутнє?

— Так, вже близько 60 років здійснюється підготовка глухих спеціалістів у нашому на­вчальному закладі, якому вже виповнилося 87 років, — тож це значна частина його іс­торії. Досягненням у багаторічній роботі ко­лективу викладачів, перекладачів, майстрів є перш за все той факт, що коледж визна­ний в УТОГ базовим навчальним закладом з підготовки студентів з порушеннями слуху в Україні. Це почесно і водночас це покла­дає величезну відповідальність на адміні­страцію і колектив як у збереженні кращих традицій з цього напрямку нашої роботи, так і у впровадженні нових форм навчання, методик, удосконаленні практичної підго­товки студентів з реальною можливістю їх подальшого працевлаштування. Однією з перспектив є відкриття нових спеціальнос­тей для глухих студентів у напрямку «Інфор­маційні технології», а також з інших пер­спективних спеціальностей.

Також важливим напрямком нашої по­дальшої роботи є розвиток студентської ак­тивності, розширення діяльності первинної організації студентів з порушеннями слуху як у самому коледжі, так і за його межами.

— Бажаємо Вам та Вашому колективу успішної реалізації всіх планів. І наоста­нок, скажіть, що для вас жестова мова?

— Це мова, якою користуються не лише для передачі певної інформації; це мова, яка красномовніше за всі інші мови світу передає емоції, почуття і враження людей, що нею говорять. Це мова, що створена і вдосконалюється з часом за тими ж зако­нами, що й усі інші мови світу; це мова, яку бачиш очима, а чуєш серцем. Це мова лю­дей, яких я знаю і люблю!

Навчальні програми з дисциплін «Укра­їнська жестова мова» та «Українська же­стова мова за професійним спрямуван­ням» викладають досвідчені перекладачі УЖМ, працівники коледжу — Оксана Те­рещенко, Ірина Сколотова та Олександр Трикін. Саме на їх плечі покладено нелег­ке завдання не просто викладати рідну мо­ву глухих, а робити це цікаво та захопливо. Про те, як проходить навчання УЖМ, ми поспілкувалися з Оксаною ТЕРЕЩЕНКО.

— Я читаю лекції з УЖМ за професійним спрямуванням. Уроки проходять у вигля­ді презентацій, кожне нове слово підкріплюється картинкою, бо саме візуальне сприйняття інформації краще засвоюєть­ся студентами. Оскільки УЖМ вивчається за професійним спрямуванням, то й теми підібрані відповідно: етика ділового спіл­кування тощо. На практичних заняттях, що стосуються етики, ми створювали уявні ситуації (наприклад, глухий працівник вла­штовується на роботу і директор прово­дить співбесіду з ним), під час яких студен­ти вчилися жестами проводити співбесіду, грамотно ставити запитання та відповіда­ти на них, розуміти один одного та гідно представляти себе роботодавцю.

Однією з важливих та цікавих тем цього предмета є «Культура глухих». Студенти отримали завдання підготувати не лише реферат, а й розповідь жестовою мовою про будь-яку нечуючу особистість, що до­сягла значних успіхів у своєму житті. Ціка­во було спостерігати, як студенти підказу­вали один одному жести або виправляли їх, шукаючи оптимально точний жест до значення певного слова.

Нещодавно з лекцією на тему «Бути ліде­ром» виступила лідер Молодіжної організа­ції УТОГ Марія Андрієнко (на фото зверху). Лекція була проведена у формі живого діа­логу з групами студентів 2 курсів — взуттьо­виків та швейників. Головною метою лекції була мотивація молоді до дій та розуміння того, яким має бути справжній керівник.

На кожному занятті подається словник нових термінів відповідно до теми уроку. Наразі ми починаємо безпосередньо вчити українську жестову мову за професійним спрямуванням — вчитимемо жести тер­мінів та позначень, що використовуються безпосередньо у виробничому та техноло­гічному процесах при пошитті взуття.

Безумовно, все це — важливі нововве­дення, що сприяють покращенню та під­вищенню якості освіти студентів з пору­шеннями слуху. Вкотре ДВНЗ «Київський коледж легкої промисловості» доводить, що саме тут нечуючі можуть отримати гідну освіту, гарну спеціальність та розпочати бу­дувати свій шлях у майбутнє.