Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Двадцять років партнерства: Літні табори Українсько-Канадського альянсу для глухих і слабкочуючих

Одразу дві знакові події ми відзначали на початку липня: 30-й табір з української жестової мови та культури глухих для нечуючих дітей і 20 років українсько-канадського партнерства для глухих та слабкочуючих.


Літня школа-табір «Українська жестова мова та культура глухих–2019» відбувалася в Оздоровчому центрі «Одіссей» УТОГ з ініціативи Українсько-Канадського альянсу для глухих і слабкочуючих, за підтримки Українського католицького університету (УКУ) та УТОГ.

Такі табори з 2000 року вже традиційно об’єднують глухих дітей з різних куточків України, їхніх батьків, учителів та науковців, що займаються проблемами навчання і виховання осіб з порушеннями слуху. За двадцятирічну історію такі табори проводились у Криму, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Луганську, Запоріжжі, Кам’янці-Подільському, Чернівцях, Хусті, Підкамені (Львівської обл.), Кам’янці (Запорізької обл..), Полтаві, Львові, Києві та інших містах України. Рекордсменом за кількістю таборів є спецшкола у Хусті, яка 5 разів приймала учасників і організаторів події. Загалом близько 2000 осіб (глухих і чуючих) отримали змогу протягом тижневих зібрань відпочивати і працювати, обмінюватися досвідом, вивчати жестову мову і пізнавати культуру глухих.


З 2010 року активними учасниками літніх таборів стали студенти та викладачі спеціальності «соціальна педагогіка» (тепер «соціальна робота») УКУ за фінансової підтримки університету. Представники УКУ забезпечують наповнення програми табору, інтеграцію учасників табору, проведення виховних, спортивних і розважальних заходів. За ініціативи І. Кобеля кожного року набирається група студентів із вивчення української жестової мови, кращі слухачі якої мають можливість вдосконалювати свої жестові комунікаційні навички у таборі. Адже основною метою таких таборів є розвиток навичок спілкування жестовою мовою та поповнення словникового запасу як учнів, так і решти учасників табору.

Власне, визнання та розвиток жестової мови в Україні були визначальними цілями партнерства між українцями та канадцями, що розпочалося зі створення у 1999 році у Львівській школі Марії Покрови для глухих дітей Центру сприяння освіті інвалідів зі слуху після стажування вчителя школи Ігоря Кобеля у Коледжі Грента МакЮена (тепер університет) в Канаді за підтримки д-ра Романа Петришина, директора Українського центру засобів та розвитку. Цього ж року професори Майкл Родда з Університету Альберти та д-р Роман Петришин відвідали Україну, а академік Микола Ярмаченко та професор Людмила Фомічова з Національного університету ім. Драгоманова побували в Канаді в 2000 році. У результаті такої співпраці у цьому ж році був створений Канадсько-Український альянс для глухих та слабкочуючих.

Співпраця українських і канадських колег вилилась у підписання Меморандуму про співпрацю між Академією педагогічних наук України (Інституту спеціальної педагогіки (дефектології на той час)) та двох канадських університетів — Альбертського та Університету імені МакЮена. В результаті виконання Меморандуму через кілька років був створений і здійснений в 2008–2013 рр. проект «Навчання дітей з особливими потребами в Україні», який спонсорувала Канадська міжнародна агенція з розвитку на суму 4,6 млн доларів.

Варто зазначити, що історія становлення та розвитку української жестової мови є складною і неоднозначною. До початку 2000-х років система навчання дітей із порушеннями слуху надавала пріоритет словесній мові та виключала використання рідної для глухих української жестової мови в навчальному середовищі. Альянс спільно з Центром сприяння освіті інвалідів зі слуху поставили за мету донести до батьків, педагогів та українських науковців інформацію про міжнародні реалії щодо становища і ролі жес­тової мови в розвинутих країнах, особливо в житті громади глухих, в навчальному середовищі та сприймання жестової мови чуючими людьми.




У 2004 році Альянсом та Центром було ініційовано створення Лабораторії жестової мови в Інституті спеціальної педагогіки Академії педагогічних наук України, яку очолила доктор педагогічних наук, професор Світлана Кульбіда. Лабораторія, перейменована у відділ навчання жестової мови, успішно працює над її дослідженнями, проводить курси і тренінги та випускає відповідну літературу.

Поступово почало змінюватися ставлення до жестової мови в Україні. Завдяки діяльності кількох організацій, зокрема Українському товариству глухих, Лабораторії жестової мови, Центру та Альянсу, в 2009 році вдалося переконати Міністерство освіти і науки включити вивчення жестової мови в навчальний план шкіл для глухих та слабкочуючих в Україні. А в грудні 2012 року Верховна Рада внесла правку до законодавства України, згідно з яким українська жестова мова отримала статус мови навчання для глухих та слабкочуючих дітей.

Важливим є те, що сьогодні в новому Законі України «Про функціонування української мови» четверта стаття присвячена українській жестовій мові, де вона визнається повноцінною мовою.

Приємно усвідомлювати, що допомога в організації та безпосередня участь співробітників та студентів програми з соціальної роботи УКУ в таборах української жестової мови та культури глухих, Школи жестової мови УКУ сприяють здоровій комунікації в суспільстві та розвитку жестової мови в Україні.


Висловлюємо щиру вдячність Українському товариству глухих за роки плідної співпраці, а пані Наталії Адамюк — за вміле керівництво роботою педагогів і студентів під час таборів. Особиста вдячність пані Ірині Чепчиній за підтримку Альянсу та наданий дискаунт у придбанні путівок для Альянсу в 2011, 2012 та 2019 роках. Дякуємо пану Завойчинському та персоналу «Одіссею» за турботу і гостинність.



Ігор КОБЕЛЬ,
доцент кафедри педагогіки та соціальної роботи УКУ



газета Наше Життя

Двадцять років партнерства: Літні табори Українсько-Канадського альянсу для глухих і слабкочуючих

2019-09-02
Наш відпочинок / На дозвіллі https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2019-09/1567412387_kobel8.jpg

Одразу дві знакові події ми відзначали на початку липня: 30-й табір з української жестової мови та культури глухих для нечуючих дітей і 20 років українсько-канадського партнерства для глухих та слабкочуючих.

газета Наше Життя