Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Причащайтесь сьогодні Весною…

Тамара ЖУЙКОВА

 

Великдень

 

Сонце сяє в Україні

В Божу славу й волю —

Благодаттю всій країні

На щасливу долю!

 

Українці! Будьмо вдячні

За Господнії дари:

За добрую серця вдачу,

За Свят-Духа ізгори.

 

Тільки з ними розум ясний,

Все, що є — на видноті:

Весь великий світ прекрасний,

Де ніхто не в самоті.

 

Це ж бо істинні багатства

Господа дари святі,

Щоб зникали всі лукавства,

Всі марноти у житті.

 

Сонце сяє в Україні

В Божу славу й волю —

Благодаттю всій країні

На щасливу долю!

 

 

Молитва за Україну

 

Журавлиним ключем

Бог відкриє Весну

І оберне мій щем

У співучу струну,

Щоби душі будила

Зачерствілі вона,

Словом Божого Сина

Всіх оновить Весна...

 

Господи Ісусе!

Я тобі молюся,

І свіча смиріння між долонь —

Нам прости й помилуй,

Укріпи у вірі,

Щоби розбрату погас вогонь,

Щоб земля родила,

А душа раділа

Сіяти й збирати врожаї,

Золотом налите

Нас єднало жито

На святій прабатьківській землі.

 

Господи Ісусе!

Я тобі молюся —

Розуму всім і любові дай,

Щоби марносущі

Схаменулись душі,

І не став пустелею наш край.

Щоби небо чисте

Берегла Пречиста,

Немовлята — янголами в дім,

Небосинь широка

Дарувала спокій,

Мир і благодать серцям людським.

 

 

Часопис рідного народу

 

Життя — часопис рідного народу,

В нім джерело, яке не замутить,

Щоби духовно спраглі пили воду, —

Кобзар Тарасів! Починай будить!

 

Лиш той народ народом можна звати,

Чий дух — непереможне знамено,

Одна на всіх нам Україна-мати,

Нам іншої на світі не дано.

 

І відійдуть потвори й ненажери,

Ніхто від Світла Правди не втече,

Розвіються страхи, жахи, химери —

Народне, богатирське є плече!

 

Моя країна сильная синами

І ніжная любов’ю матерів,

Апостолом Тарас сьогодні з нами,

Щоби ніхто душею не змалів.

 

 

Разреши весне войти

 

На руке снежинки тают,

Вот и нет — одна вода…

В жизни «поздно» не бывает,

Лишь бывает «никогда».

 

Время есть для покаянья,

Ты подумай о душе,

Никакие расстоянья,

Не играют роль уже.

 

Если в сердце только льдинки,

Разреши Весне войти,

И увидишь, как слезинкой

Все откроются пути…

 

 

Украинских церквей купола

 

Украинских церквей купола,

Как сердца, обращенные к небу,

Чтоб святая ЛЮБОВЬ берегла,

Чтоб никто не услышанным не был.

 

В каждом сердце тревоги набат

За детей, за мужей, день грядущий,

С автоматом стоит оккупант —

Под прицелом его наши души.

 

В Крым и Киев летит воронье,

Чтобы крови священной напиться,

Распри сеет Рассеи вранье,

И вранье не имеет границы.

 

Не Рассея, а Русь наша — здесь,

Имя Киев в молитвах святится,

Нынче мир поднимается весь,

Чтобы крови людской не пролиться.

 

С автоматом пришедший, пойми,

Синь небес не прощает измены,

День придет — спросят дети твои:

«Разве войны нужны непременно?»

 

Украинских церквей купола!

Колокольным сияньем будите,

Чтоб ЛЮБОВЬ в каждом сердце жила,

Берегите ЛЮБОВЬ, берегите!

 

 

Засвітіть покаяння свічу

 

Засвітіть покаяння свічу

В своїм серці — усіх вас благаю,

Засвітіть покаяння свічу —

Ще остання не втрачена мить,

Засвітіть покаяння свічу,

Бо в нас іншого шляху немає,

Засвітіть покаяння свічу,

Щоб Господь міг від скверни звільнить.

 

Засвітіть покаяння свічу —

Вже невинная кров пролилася,

Засвітіть покаяння свічу —

Вже байдужість в біду пророста,

Засвітіть покаяння свічу —

В своїм серці відчуйте Тараса,

Засвітіть покаяння свічу —

Україна — одна і свята...

 

 

Весняне причастя

 

Причащайтесь сьогодні Весною,

Її подихом, шовком трави,

Щоби бути у світі собою,

На вітрах не хилить голови.

 

Причащайтесь частіше весною

Життєдайним прозорим дощем,

Щоби очі світились красою

Найчарівніших зір-діадем.

 

Причащайтесь сьогодні Весною —

Всім безмежжям її голубим,

Її цвітом, святою росою,

Сонця повінню — струмом живим!

 

 

України небо і земля

 

Смертю смерть поправ,

Бог життя нам дав

На землі і в небі назавжди,

І серцям людським волю дарував

Обирать шляхи, якими йти.

 

України небо і земля —

Нам від Бога вічна благодать,

Де у світ прийшов ти немовлям,

Щоби Батьківщиною назвать.

 

України небо і земля —

Це священне наше знамено,

Щоб рідня збиралася здаля,

Не шукав щоб ворог стремено.

 

І в усі часи на землі святій

Захищали честь сини завжди,

Тож ніяка смерть

Не поборе честь,

Щоб дорогою Свободи йти.

 

України небо і земля —

Це священне наше знамено,

Щоб рідня збиралася здаля,

Не шукав щоб ворог стремено.

 

України небо і земля —

Нам від Бога вічна благодать,

Де у світ прийшов ти немовлям,

Щоби жити і перемагать!

 

 

Оксана ЧВАЛОВА

 

Сегодня я бросаю вызов боли

 

Я не боюсь уж выглядеть смешной,

Смеюсь — когда мне хочется смеяться,

Когда грущу — не стану улыбаться,

Я просто быть учусь сама собой.

 

Пересмотрела жизнь коротким слайдом,

Быть надоело пленницей неволи,

Сегодня я другую знаю правду,

Сегодня я бросаю вызов боли!

 

Я становлюсь сильнее, закаляясь

В перипетиях непростых путей,

Я как ребенок, сердцем открываясь,

Иду к мечте сквозь непогоду дней.

 

Я быть учусь такой, какой Создатель

Меня хотел увидеть на Стезе,

И Мир Добра, как первооткрыватель,

Я день за днём ищу всегда, везде.

 

 

Татьяна СИДОРЧУК

 

Молитва

 

Господи!

Я иду к Тебе.

Этой самой дорогой, что и в первый раз.

А на земле,

Осень на земле сейчас.

Я иду в Твой дом,

Чтобы заглянуть в глубину и вечность

Добрых глаз.

Чтобы прикоснуться сердцем к мудрости веков,

Чтобы осознать Твою любовь.

 

На колени стану перед образами

И зажгу свечу.

Неожиданно заплачу

И слова молитвы прошепчу.

И душа омоется слезами,

Очищаясь через пламя.

 

И ее наполнит благодать

Отпущенья множества грехов

И свободы от земных оков.

 

Воскресный звон колоколов под небесами

Разбудит солнце и оно на куполах

Вдруг засияет всеми радуги цветами.

И в храм под золотыми куполами

Иду опять, как в первый раз.

 

Я верю, Боже,

Ты всегда, Ты вечно с нами.

 

 

Анатолий ЯРИНОВСКИЙ

 

Каюсь…

 

Воздевши очи к небесам,

Молю прощения у Бога —

За все грехи, что сделал сам,

И за грехи знакомых многих…

 

Порой в душе клокочет гнев, —

Но только на себя, конечно, —

Что я, желая жизни вечной,

Неосмотрительно, беспечно,

Впал в грех, сдержаться не сумев…

 

Ну отчего бывает слом?

Что за бесовские проделки?

Я грех творю — пусть даже мелкий,

И горько каюсь — но потом…

 

Как оскудела наша жизнь

От вдруг свалившейся напасти!..

Что за крутые виражи

В обогащении!.. А страсти,

 

Кипящие в сердцах, в груди:

Украсть побольше, подороже!

А как же заповеди Божьи —

«Люби других…», «Не укради…»?

 

Стяжати злато, серебро —

Вот главная теперь забота.

При сем на лбах нет блеска пота,

А совести — ну ни на йоту…

Не потому ль творить добро —

Есть найтруднейшая работа!..

 

Я, в общем, чист, как и родня,

И в воровских я не был стаях,

И наказаний не пугаюсь…

Больших грехов нет у меня…

 

За мелкие — безмерно каюсь…







газета Наше Життя

Причащайтесь сьогодні Весною…

2014-05-01
Наш відпочинок / Літературна сторінка https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-04/1398074122_andreevskaya-cerkov_.jpg

Сонце сяє в Україні

В Божу славу й волю —

Благодаттю всій країні

На щасливу долю! 

Українці! Будьмо вдячні

За Господнії дари:

За добрую серця вдачу,

За Свят-Духа ізгори.

газета Наше Життя