Усім нам зі шкільних років відоме хресто­матійне оповідання «Муму» Івана Сергійо­вича Тургенєва, написане ним у 1852 році. За даними дослідників, в основі цього тво­ру лежать реальні події, що відбувалися в будинку матері письменника Варвари Петрівни Тургенєвої.

Мы так привыкли к своей речи, что редко задумываемся о том, почему мы так говорим и что вообще означает то или иное выражение. Пожаловалась мне как-то подруга — «ох и надоело, хуже пареной репы». «И много ты той пареной репы съела?» — пошутила я в ответ.

Прежде чем повести разговор о том, как воспринимал глухоту известный писатель В.Г. Короленко, ознакомимся с его краткой биографией.

Профессор Преображенский был прав, советуя не читать перед завтраком советских газет. Применительно к нашим сегодняшним дням, он бы настойчиво советовал не читать комментарии в интернете. Вообще.

У Музеї історії УТОГ, який 4 листопада цього року відзначає своє 50-річчя, зберігається чимало цікавих експонатів. Серед них і книги, в яких міститься надзвичайно пізнавальна інформація про світ глухих, їхню рідну жестову мову і все, що з цим пов’язано.

Якось одному глухому батькові забажалося почути гру своєї дочки на клавесині, і йому дали пораду, як це можна зробити, щоб почути не тільки гру на клавесині, але й чути звуки і слова. Про це дізнаєтесь у невеличкому матеріалі, котрий пропонуємо прочитати.

Наша маленькая принцесса подросла и с каждым разом все настойчивее и настойчивее просит проколоть ей ушки под сережки, подаренные бабушкой.

Цього року наша газета відзначає 50­річчя від дня свого заснування, і за весь цей час неодноразово на її шпальтах публікувалися неймовірні та надихаючі історії відомих глухих людей, що досягали успіхів у різноманітних сферах людської діяльності. Та покоління читачів змінюються, а ця інформація завжди є актуальною, тому наша газета знову розпочинає цикл статей про відомих глухих особистостей не

На днях я наткнулась на интересный материал одесской журналистки Нади Дризицкой на сайте Platfor.ma. Девушка на себе провела один оригинальный эксперимент: в течение 10 дней она не произнесла ни звука.

Как-то пришлось наблюдать такую картину — молодежь объявила «День объятий» (21 января) и просто на улице парни и девушки предлагали прохожим обнять их. Было интересно наблюдать, как меняются лица у прохожих после такой «процедуры», но улыбались практически все! Сохранить Сохранить