Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Унікальні етнокультури України - 3

Початок: перша частина, друга частина


БУКОВИНЦІ

Буковинські села в Чернівецькій області впізнаються відразу: будинки розташовані щільно один до одного, і кожна хата немов змагається з сусідською нарядом і охай­ністю. Буковинці неодмінно білять свої бу­динки і прикрашають їх двома кольорови ­ми смугами. Верхня, розписана орнамента­ми, йде під покрівлею і зорово з’єднує дах зі стіною, нижня, — яскраво червона або си­ня — виконує практичну функцію: захищає низ дому від бруду. Деякі господарі при­крашають будинки пілястрами з химерними капітелями і фарбують стіни між вікнами в яскраві кольори.

Поруч з кожною хатою — охайний дворик з такими ж яскравими й акуратними будівля­ми. Особливі у буковинців і храми: вони скла­даються з квадратних зрубів і здалеку дуже схожі на хату. Така, наприклад, церква св. Ми­колая в Берегометі, побудована в 1786 році. На внутрішніх стінах храму збереглися рід­кісні зразки буковинського живопису, зокре­ма фрагменти «Страшного суду». Величезну роль у формуванні культури і традиціях буко­винців зіграли російські старообрядці-лілова­ни, які почали переселятися на територію су­часної Чернівецької області в 20-ті роки XVIII століття.


ПОДОЛЯНИ

Поділля — історична місцевість на півдні України в межиріччі Дністра і Південного Бугу. Предки сучасних подолян почали заселяти ці території ймовірно в 4–3 столітті до н.е. Бага­то пізніше тут була зведена фортеця Кліпедава, навколо якої з часом ви­росло місто Кам’янець-Подільський.

Самобутня культура подолян за­знала безліч впливів: і росіяни-ста­ровіри, і поляки, і євреї, і вірмени по крупицях збагачували їх побут і тра­диції. Тому й можна зустріти в цих місцях католицькі костели, право­славні храми, мусульманські мінаре­ти. Вся своєрідність культурних тра­дицій подолян, як у дзеркалі, відби­вається в їх декоративно-прикладній творчості — гончарстві, ткацтві, ви­шивці і лозоплетінні.

Традиційний одяг багато декоро­ваний, прикрашений вишивкою і ме­режкою. Подільські жіночі сорочки, рукави яких вишиті мудрими візерун­ками, відомі далеко за межами Укра­їни. Не меншою популярністю корис­туються і самоткані килими з «мовця­ми» — рослинними або геометрични­ми орнаментами.

Мазані стіни подільських хат злег­ка підсинені, окремі фрагменти під­ведені червоною глиною, внутрішній інтер’єр щедро прикрашений розши­тими рушниками. Навіть печі — свя­щенне домашнє вогнище — подоляни розписують «сосонками» і «хвощами».

Цікаво, що у стародавніх подолян був широко поширений культ землі: ко­пати, «бити» її без потреби вважалося неприпустимим. До наших часів дійш­ли відомості про так звану «клятву зем­лею», коли людина опускалася на колі­на і набирала у рот землю. Вважалося, що чудодійна сила землі зцілювала від ран і опіків. Подоляни також вірили, що «рідна земля» в якості амулета здатна захистити солдата від кулі ворога.

Далі буде...

М. АНДРІЄНКО



Унікальні етнокультури України - 3

Наш відпочинок / Це цікаво https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-11/1511159734_bukovinc.jpg

Буковинські села в Чернівецькій області впізнаються відразу: будинки розташовані щільно один до одного, і кожна хата немов змагається з сусідською нарядом і охай­ністю. Буковинці неодмінно білять свої бу­динки і прикрашають їх двома кольорови ­ми смугами. Верхня, розписана орнамента­ми, йде під покрівлею і зорово з’єднує дах зі стіною, нижня, — яскраво червона або си­ня — виконує практичну функцію: захищає низ дому від бруду. Деякі господарі при­крашають будинки пілястрами з химерними капітелями і фарбують стіни між вікнами в яскраві кольори.