Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Запрошую до розмови

Книга розкриває перед нами світ краси і роздумів, стає добрим другом і співрозмовником. Хіба можна краще сказати про книгу, ніж написав україн­ський письменник Іван Франко?

 

 

«Книга — морська глибина.

Хто в ній пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить».

 

А головне — книга компенсує обмеження інформаційного простору для людей з порушеннями слуху. Якщо ми хочемо, щоб наша молодь, наші діти, були освіченими та ерудованими, мали високий інтелектуальний рівень і змогли повноцінно адаптуватись у суспільному житті — їм необхідні книги, журнали та газети, а також доб­рий помічник — бібліотекар.

Як приємно спостерігати, коли користувачі нашої бібліотеки — люди старшого віку Петро Юхимук, Сабіна Костриця, Володимир Хмель, Григорій Томчук, Наталія Вишинська, Галина Солодуха, і наша молодь — Олексій Бабійчук, Михайло Іщенко, Юлія Петриченко, Мирослава Карп’юк, Наталія Морозюк та багато інших, цікавляться новими надходженнями до бібліотеки, чекають нові газети, щоб почитати новини, а потім поділитися враженнями від прочитаного.

Хіба можна краще сказати про газету «Наше життя», ніж сказала Любов Ямришко: «Коли я перебувала за кордоном на роботі, мені так бракувало української пісні, української книги і газети «Наше життя» — мого найкращого порадника і друга, яка відкриває світ добра і розширює межі інформації про життя наших членів УТОГ» .

Велике значення для наших користувачів бібліотеки набуло проведення жестових переказів літератури.

Ми маємо змогу брати в тимчасове користування книги з бібліотеки-­філії № 3 м. Луцька, і це дозволяє нам мати інформацію про новинки української літератури, читати цікаві статті з часописів.

На жаль, протягом багатьох років не виділяються кошти на комплектування фондів бібліотек новими книгами українських авторів, на передплату цікавих журналів «Жінка», «Дивослово» та інших видань.

Щоб не згасло світло наших «вогняних планет» — бібліотек, нам потрібно подумати про те, що не варто скорочувати посаду бібліотекаря, які й так працюють на 0,5 ставки посадового окладу, а подумати над вирішенням питання, де знайти кошти на поповнення фондів бібліотек, продовжити хорошу акцію, що діє на Волині — «Подаруй бібліотеці книгу».

І від цього також залежить наше майбутнє. Адже любов до книги дає змогу молоді більше читати, краще навчатись і не відчувати обмежень у повноцінному доступі до інформаційного простору. Саме любов до читання, до книги дозволяє їй збагачуватись духовно, отримувати знання і життєвий досвід. А бібліотекар допомагає виховувати естетичний смак і підтримувати інтерес до книги та бібліотеки.

Можна мені заперечити, що сьогодні є інтернет, айфони, можна спілкуватись по скайпу, можна знайти в інтернеті відповіді на запитання, що цікавлять. Але, повірте мені, віртуальне читання не замінить друкованого видання, в яке вкладена частина душі письменника, редакторів, книговидавців. Коли вимикаєш екран монітора — зникає віртуальність, а залишається реальність — книга, періодичні видання, бібліотека і добрий чарівник, охоронець друкованих скарбів, порадник і друг — бібліотекар.

 

М. ВЕРКО — інструктор­-методист у справах глухих Волинської облорганізації глухих.

 





газета Наше Життя

Запрошую до розмови

2016-02-04
На злобу дня / З редакційної пошти https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2016-02/1454506229_biblioteka.jpg

Книга розкриває перед нами світ краси і роздумів, стає добрим другом і співрозмовником. Хіба можна краще сказати про книгу, ніж написав україн­ський письменник Іван Франко?

 

газета Наше Життя