Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

​Інтеграція нечуючої молоді в загальноосвітній простір у Миколаєві

На сучасному етапі розвитку суспільства заслуговує на увагу світоглядне розуміння того, що інвалідність є фор­мою «соціального розмаїття», а не аномальним явищем. Змінюється громадянська позиція, суспільна свідомість , ставлення до проблем інвалідності.

Визнання Україною Конвенції ООН «Про права дитини» та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу до проблем дітей, котрі мають ті чи інші проблеми зі здоров’ям, зумовило необхідність розробки цілеспрямованих дій держави для створення найсприятливіших умов для забезпечення їх­ньої самоактуалізації, активної участі в системі сучасних суспільних відносин.

Кожна дитина «має вести повноцінне й достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі та полегшують її активну участь у житті суспільства» (із Конвенції ООН «Про права дитини»).

Інтегрування осіб з обмеженими можливостями в за­гальноосвітній простір України як один з напрямів гумані­зації всієї системи освіти відповідає пріоритетам держав­ної політики, що окреслені в Національній доктрині роз­витку освіти в Україні у ХХІ столітті.

Протягом декількох останніх десятків років у нашій кра­їні спостерігається тенденція до розширення різних на­прямів соціальної та освітньої інтеграції людей з інвалід­ністю: в системі загальної та професійної освіти, соціаль­ній сфері, спорті, туризмі.

В Україні також набувають поширення новітні освітні технології, в основу яких покладено принцип урахуван­ня інтересів осіб з особливими потребами. Одним з ос­новних принципів міжнародних стандартів є право осіб з особливими потребами на інтеграцію в суспільство, осно­вою якої є забезпечення людям з інвалідністю доступу до якісної освіти.

За клопотання Миколаївської обласної організації УТОГ організовано та впроваджено інклюзивне навчання осіб з інвалідністю зі слуху та мовлення в Миколаївському ліцеї торгівлі та ресторанного сервісу за спеціальністю «кон­дитер». Створено дві спеціальні групи нечуючих студен­тів, навчання яких супроводжується перекладом жесто­вою мовою, який здійснюють кваліфіковані перекладачі — Валентина Анатоліївна Кривицька та Юлія Миколаївна Чечуй (на фото).

Така соціальна співпраця має результати: щороку в сті­нах ліцею навчається дві групи нечуючих студентів, по 8—10 осіб у кожній групі. Студенти із районів та іногород­ні забезпечуються гуртожитком (вартість — 300 грн на мі­сяць), здійснюється регулярна виплата стипендії.

Практика студентів організована належним чином: ад­міністрація ліцею разом з перекладачами піклується про забезпечення молоді роботою під час практики. Нечуючі студенти проходять її у супроводі перекладачів В.А. Кри­вицької та Ю.М. Чечуй і за свою працю отримують заро­бітну плату. Вони розуміють, що добре відпрацьована практика — це запорука отримання робочого місця після закінчення навчання. Миколаївські кондитерські підпри­ємства навіть дають додаткові замовлення для нечуючих працівників, а саме випускників Миколаївського ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, які добре зарекоменду­вали себе під час практики. Саме ці питання координують перекладачі Миколаївського ліцею, орієнтуючи нечуючих студентів добросовісно ставитися до роботи, вдоскона­лювати свої здібності та професійні навички.

Навчальний процес Миколаївського ліцею торгівлі та ресторанного сервісу нерозривно пов’язаний з виховною роботою. Це відкриті уроки, тематичні зустрічі, на які по­стійно запрошуються працівники Миколаївської облас­ної та територіальної організацій УТОГ. Нечуючі студенти Миколаївського ліцею є постійними учасниками святко­вих заходів Миколаївського будинку культури УТОГ. Піс­ні у жестовому виконанні, підготовлені ними разом з В.А. Кривицькою, завжди прикрашають святкові заходи культзакладу УТОГ.

До речі, В.А. Кривицька та Ю.М. Чечуй мають відповід­ну професійну освіту за спеціальністю «технік-технолог», що дозволяє їм професійно перекладати навчальний ма­теріал.

Завдяки державній програмі «Безбар’єрна Миколаїв­щина», започаткованій обласною державною адміністра­цією, щорічно проводяться курси перекладачів жестової мови. В.А. Кривицька та Ю.М. Чечуй також є слухачами цих курсів. Відвідуючи заняття, вони підвищують свої про­фесійні знання з жестового перекладу, адже їм доводить­ся спілкуватися з нечуючою молоддю у повсякденні, на навчанні та на практичних заняттях у кондитерських це­хах. Це потребує постійного вдосконалення жестів. І на цьому наші перекладачі не зупиняються.

За сумлінну працю та з нагоди свого 80-річчя Микола­ївська обласна організація УТОГ відзначила подякою В.А. Кривицьку та Ю.М. Чечуй. Під час зустрічі з адміністра­цією та педагогічним колективом Миколаївського ліцею торгівлі та ресторанного сервісу голова Миколаївської обласної організації УТОГ І.Л. Порхун вручив переклада­чам ці подяки, а також свідоцтва про успішне закінчення курсів перекладачів.

У своєму поздоровленні І.Л. Порхун висловив велику подяку керівникам, педагогічному колективу та всім пра­цівникам ліцею за те, що вони роблять для нашої молоді та зазначив, що в цьому навчальному закладі створені всі необхідні умови для отримання певних навичок, необхід­них нечуючим для подальшого самостійного життя.

Завдяки створенню інклюзивного освітнього просто­ру у Миколаївському ліцеї торгівлі та ресторанного сер­вісу, нечуючі студенти мають можливість не тільки отри­мати гідну освіту, а й відчути себе повноцінними членами студентського колективу, а згодом стати повноправними громадянами своєї країни, що мають однакові для всіх права та обов’язки незалежно від своїх можливостей.

Т. МИСНІКОВА,
перекладач Миколаївської ТО УТОГ







газета Наше Життя

​Інтеграція нечуючої молоді в загальноосвітній простір у Миколаєві

2017-12-14
На злобу дня / Актуальна тема https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-12/medium/1512846859_viber_imageooo.jpg

На сучасному етапі розвитку суспільства заслуговує на увагу світоглядне розуміння того, що інвалідність є фор­мою «соціального розмаїття», а не аномальним явищем. Змінюється громадянська позиція, суспільна свідомість , ставлення до проблем інвалідності.

газета Наше Життя