Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Один — серед тисячі

Григорий Ксьонз. 1944 р. Фото Гебса. Великі Сорочинці.Сьогодні мова йтиме про визначного самобутнього живописця, яскравого представника когорти талановитих майстрів українського народного мистецтва, глухого художника — Григорія Петровича Ксьонза (1874—1946), який у першій половині XX століття продовжував традиції творців «народної картини». Його роботи стали знаковими для українського мистецтва і є цілковитим відтворенням світогляду українського народу, перш за все завдяки реалістичному зображенню побуту селян і міщан.

 

Для нас, утогівців, творчість Григорія Ксьонза є ще одним яскравим доказом того, що глухота не є перешкодою в образотворчому мистецтві. Вона не стає на заваді, щоб творити прекрасне і стати нарівні з чуючими творцями. Саме наш земляк-полтавчанин Григорій Ксьонз прославляє свою рідну землю, її народ, як майстер наївного мистецтва.

 

Сьогодні є чудова нагода знову згадати Григорія Ксьонза, про якого неодноразово писала наша газета. Адже його ім’я присвоєне масштабному заходу, що набув регіонального значення і привернув увагу громадськості Полтавської області. Мова йде про обласний фестиваль художників-аматорів, який проходив з 12 лютого по 2 березня цього року в Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.

Присвоєння імені Григорія Ксьонза Полтавському обласному фестивалю художників-аматорів стало сенсацією й радісною звісткою для утогівців, які сприймають цей факт як вшанування видатного майстра пензля, увічнення пам’яті глухого художника, якого за життя, на жаль, не визнавали, називаючи його художні полотна кустарщиною. Відрадно, що при вирішенні питання про присвоєння імені видатного земляка обласному фестивалю, серед багатьох імен депутати Полтавської обласної ради вибрали саме Григорія Ксьонза — глухого художника, ім’я якого занесено в художні енциклопедії Європи та Північної Америки.

 

Афіша фестивалю з портретом Григорія Ксьонза.

 

Перший заступник голови Полтавської обласної ради Володимир Онищенко зазначив: «Фестиваль заснований відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної ради № 124 від 21 серпня 2013 року, затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради шостого скликання від 9 жовтня 2013 року. Це рішення прийняте в рамках Програми розвитку місцевого самоврядування Полтавської області на 2013—2015 роки. Фестивалю присвоєне ім’я Григорія Ксьонза. Захід розпочався у вересні 2013 року і відбувся у два етапи — на рівні міст і районів та на обласному рівні».

До участі у фестивалі були запрошені художники-аматори, які мають власний творчий доробок з образотворчого мистецтва: живопису, графіки, скульптури, та проживають на території Полтавської області.

Участь у фестивалі для художників була безкоштовною. Як вже зазначалося, цей художній захід на Полтавщині проходив у два етапи. Спочатку він відбувся у 20 районах області та 5 містах обласного значення. Виставком обласного фестивалю розглянув 311 робіт, з яких відібрали та представили у Полтаві 126 полотен. Їхніх авторів — 68 художників-аматорів — визнали переможцями обласного етапу фестивалю.

Засновниками цього заходу виступили: Полтавська обласна рада, управління культури облдержадмі­ністрації та обласна організація Національної спілки художників України. Проводився він з метою підтримки та пошуку обдарованих художників-аматорів, популяризації народного мистецтва і забезпечення збереження та розвитку культурних надбань і традицій Полтавського краю.

 

Експозиція портретів, написаних Григорієм Ксьонзом.

 

До виставкової експозиції увійшли твори, які, безумовно, наслідують багатогранну мистецьку спадщину Григорія Ксьонза. На них справді варто подивитися: портрети відомих земляків, пейзажі з різних куточків нашої області, натюрморти, футуристичні зображення, біблійні й казкові сюжети. Але найбільше на картинах квітів — тут буйно квітнуть мальви, барвінок, півонії, чорнобривці. На них народні митці витратили всю розмаїту палітру фарб і відтінків, втіливши у них всю красу щедрої й романтичної української душі.

Варто відзначити й те, що всі представлені роботи ввійдуть до каталогу, який буде виданий коштом Полтавської обласної ради. Це видання дасть можливість заявити про полтавських художників-аматорів не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Окрасою обласного фестивалю стала експозиція малярських робіт Григорія Ксьонза, виконаних ним на полотні олією, до якої увійшло шість портретів: Тараса Шевченка, Івана Бабенка, сестри Одарки, брата Володимира, Насті Бовкун, сімейний портрет родини Федора Додура. Всі ці роботи написані художником у першій половині XX століття на Полтавщині.

 

Ще один портрет Кобзаря, автором якого є Григорій Ксьонз.

 

Роботи Г. Ксьонза були представлені на огляд у центральній частині Галереї мистецтв і прикрашені решетилівськими рушниками, що надало їм особливого шарму і привернуло увагу багатьох поціновувачів живопису. Цим самим організатори завершальної виставки ще раз підкреслили, що обласний фестиваль заслужено носить ім’я Григорія Ксьонза. Біля його майстерно виконаних живописних портретів найчастіше фотографувались відвідувачі фестивалю.

Від побаченого на цьому цікавому обласному заході всі отримали безліч позитивних емоцій та естетичне задоволення, бо кожна картина варта уваги, оскільки вирізняється своєю оригінальністю та неповторністю, а деякі з робіт глибоко зачіпають найпотаємніші струни душі.

А ми, утогівці, пишаємося тим, що Полтавська обласна рада так гідно пошанувала пам’ять нашого нечуючого земляка.

 

В. САКУН, краєзнавець.







газета Наше Життя

Один — серед тисячі

2014-04-03
Культура глухих / Видатні глухі https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-03/1396014520_grigoriy026_.jpg

Сьогодні мова йтиме про визначного самобутнього живописця, яскравого представника когорти талановитих майстрів українського народного мистецтва, глухого художника — Григорія Петровича Ксьонза (1874—1946), який у першій половині XX століття продовжував традиції творців «народної картини». Його роботи стали знаковими для українського мистецтва і є цілковитим відтворенням світогляду українського народу, перш за все завдяки реалістичному зображенню побуту селян і міщан.

газета Наше Життя