Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Примхи, забаганки та дивацтва Марії Башкирцевої

Наприкінці 2014 року в Московському видавництві «Наш дом» побачив світ збірник «Матеріали Другої міжнародної конференції, присвяченої 155-річчю від дня народження Марії Башкирцевої». Конференція проходила в Полтаві 12—14 вересня 2013 року, в ній взяли участь дослідники з України, Росії, Франції, США, Швейцарії, Аргентини. Всього у збірнику було вміщено 23 доповіді, що надруковані російською і французькою мовами. За змістом вони різнопланові і розкривають літературне, мистецьке і буденне життя Марії Башкирцевої (1858—1884).

 

Обкладинка збірника «Материалы Второй международной конференции,

посвященной 155-летию со дня рождения Марии Башкирцевой».

 

Найбільше доповідей подано у збірнику від науковців Франції, їх аж 8. Україна представлена 5 доповідями, написаними, до речі, на архівних матеріалах, що свідчить про науковий пошук дослідників.

Для написання доповідей дослідники використали не лише матеріали з архівів, а й мистецьку спадщину Марії Башкирцевої, її літературний «Щоденник», котрий вона вела у 1873—1884 роках французькою мовою і рукописи якого зберігаються в Національній бібліотеці Франції. В ньому вона повідала, що з 1876 року страждала на глухоту.

До речі, у 1990-ті роки в Парижі було видане 15-томне повне видання «Щоденника». Планується його перевидати російською мовою у Москві, що дасть можливість ширше розкрити багатогранний талант нашої землячки з вишневої Полтавщини.

З надрукованих у збірнику «Матеріали Другої міжнародної конференції, присвяченої 155-річчю від дня народження Марії Башкирцевої» доповідей привертає увагу праця Режін Тетрель, лікаря-психіатра з французького міста Арль. У цій доповіді лікар підкреслює, що Марія Башкирцева — «допитливе юне створіння». Для цікавості наведу уривки зі згаданої доповіді, щоб показати, як оцінює спеціаліст психічний стан М. Башкирцевої: «Читаючи «Щоденник» Марії, ми знаходимо всі спрямування дуже кокетливої дівчини, вважаючої себе хорошою, інтересною, розумною, котра любить гратися з іншими, переодягатися, але сумнівається, визнає свої недоліки і намагається їх виправити. Бунтуючи проти своїх «двох матушок», котрих вона вважає «дурними, наївними, брехливими, неосвіченими і маніпулюючими іншими людьми», вона схильна до страшних нападів оскаженіння. Можна сказати, що у Марії був дуже ранній розвиток і що в ній поєднувались дитинність і зрілість, ненависть і любов, екзальтованість і меланхолія, гнів і спокій, цинізм і гумор».

Далі Режін Тетрель приходить до такого висновку: «Ну що сказати таке, що ви ще не знаєте?.. Марія Башкирцева говорила: «Я не хочу, щоб мені допомагали, але хочу, щоб мене визнали». Як лікар-психіатр я могла б сказати, що натура Марії істерична, ... що тепер називається «біполярними розладами». Її гіперактивність, невпинність, її опірність, її бе­зумовний розум, періоди екзальтації, припадки оскаженіння, її експансивність, гра слів, висміювання, мегаломанія (манія величності — від ред.), страхи — все це простежується в її щоденникових записах. Ці симптоми можуть наводити на думку про гіпоманію (легкий ступінь манії — від ред.), що супровод­жуються інколи восени і весною нападами депресії, але не доходять все ж до меланхолії: це коливання між двома настроями свідчить якраз про біполярність особистості. Якщо звернутись до її живопису, не можна не помітити властиві її персонажам смуток і навіть якусь меланхолію. Але щоб поставити надійний діагноз, треба було б, щоб Марія прожила довше, щоб пізнала насолоду люблячих рук».

 

Учасники конференції біля пам’ятного знаку Марії Башкирцевій

в селі Гайворонці Диканського району

на Полтавщині. 14 вересня 2013 року.

 

Тетрель підкреслює: «Марія належала до українського аристократичного середовища», і цим пояснюються особливості її характеру та виховання.

У збірнику також привертає увагу доповідь Євгенії Подобної «Полтава Марії Башкирцевої» (за матеріалами місцевих періодичних видань і «Щоденника»).

Надрукована й науково обгрунтована доповідь «Чугуєвський рід Башкирцевих» Світлани Бучастої, директора Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна, що в Чугуєві на Харківщині.

Неможливо й обійти увагою матеріал «Питання атрибуції (визначення достовірності — від ред.) декотрих творів художниці Марії Башкирцевої» Ольги Недогарко, дослідника творчості М.Башкирцевої з міста Суми.

Директор Фонду «Відродження пам’яті Марії Башкирцевої» Тетяна Швець, в доповіді про картину «Молода жінка за читанням роману Олександра Дюма «До питання про розлучення», зробила наголос на початок творчого шляху художниці. Тетяна Швець зазначає й про те, що в листопаді 2012 року згадане полотно було виставлене в Лондоні на аукціоні «Сотбіс», де його придбав Музей Марії Башкирцевої.

Привертає увагу також доповідь «Від Діни Бабаніної до графині Тулуз-Лотрек» Сімони Файяр, викладача літератури у Франції, в якій йде мова про двоюрідну сестру Башкирцевої — Діну Бабаніну, котра стала своєрідним ангелом-хранителем Марії. Але, як не дивно, сама Марія неодноразово називала Діну дурною. Інколи її принизливі вислови шокують: «...Ну чому я не шматок м’яса, як Діна?». Ця метафора принижує Діну до рангу покірної тварини. Не дивлячись на негативне до неї ставлення, Марія робить Діну своєю довіреною особою, своєю спільницею.

Через декілька місяців після смерті Марії, 5 травня 1885 року, відбулося вінчання Діни Бабаніної (30 років) і графа Олександра де Тулуз-Лотрека (78 років). Але незабаром Діна овдовіла. Її чоловік помер 29 березня 1886 року в Парижі, проживши з нею всього-на-всього непов­них 11 місяців. Це, та багато чого іншого, повідала Сімона Файяр у доповіді про Діну Бабаніну, яка при одруженні стала графинею де Тулуз-Лотрек.

Є у збірнику доповідь, у якій порівнюються щоденники Марії Башкирцевої і Михайла Булгакова з позиції романтизму.

На основі «Щоденника» Марії подаються її враження про перебування в Італії.

В доповіді Ольги Денисенко зіставляються дві мистецькі долі — Марії Башкирцевої і Зінаїди Серебрякової.

Через художню спадщину М. Башкирцевої (рисунок, живопис, скульптура) подається її образ і характеризуються її твори.

Є спроба віднести «Щоденник» Марії Башкирцевої до літературної пам’ятки.

В одній із доповідей подаються паралелі життя двох знаменитих художниць — Марії Башкирцевої і Амріти Шер-Гіл.

Знаходимо у збірнику й доповідь, в якій мовиться про вбрання і прикраси Марії.

Згадується на сторінках збірника і про театральність в її житті та творчості.

Ось що можна прочитати у збірнику Другої міжнародної конференції про Марію Башкирцеву — особистість оригінальну і непов­торну. Саме цим вона дивує світ.

 

В. САКУН,

сурдопедагог, краєзнавець.





газета Наше Життя

Примхи, забаганки та дивацтва Марії Башкирцевої

2015-02-05
Культура глухих / Видатні глухі https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2015-02/1423038251_oblozhka-mariya-2_.jpg

Наприкінці 2014 року в Московському видавництві «Наш дом» побачив світ збірник «Матеріали Другої міжнародної конференції, присвяченої 155-річчю від дня народження Марії Башкирцевої». Конференція проходила в Полтаві 12—14 вересня 2013 року, в ній взяли участь дослідники з України, Росії, Франції, США, Швейцарії, Аргентини. Всього у збірнику було вміщено 23 доповіді, що надруковані російською і французькою мовами. За змістом вони різнопланові і розкривають літературне, мистецьке і буденне життя Марії Башкирцевої (1858—1884).

газета Наше Життя