Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Увічнили пам’ять про Григорія Ксьонза

15 жовтня 2014 року ознаменувалося визначною подією в мистецькому житті Полтавщини. Цього дня в селі Токарі, що поблизу Лохвиці, відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки, присвяченої 140-річчю від дня народження Григорія Ксьонза — видатного митця українського наївного живопису, який творив свої ікони, портрети, пейзажі, натюрморти у жорстокі диктаторські й голодні 1920—1930 роки. Його творчість була порятунком для народу в «чорну» годину.

 

 

Григорій Ксьонз народився 1874 року в Миргороді. Дитиною, років у дев’ять, втратив слух і мову через тяжку хворобу. Малярства навчався в місцевого художника Михайла Химочки, а також в інших майстрів, з якими працював. Автор ікон, живописних картин, портретів.

Талант Григорія Ксьонза помітив колишній директор Полтавського художнього музею та дослідник народного мистецтва Кім Скалацький у 1971 році. Більшість творів Григорія Пет­ровича належить до 1930—1940 років. На сьогодні знайдено та досліджено ікони і картини, датовані кінцем ХІХ — початком ХХ століття. Помер Григорій Ксьонз 1946 року і похований в селі Токарі Лохвицького району. 

Урочистий захід з відкриття меморіальної дошки відбувся на площі біля Миколаївської церкви, де зібралося кількасот жителів села Токар. До цього гурту приєдналися і полтавці, котрі приїхали автобусом. Це працівники музеїв, тележурналісти, художники, поціновувачі мистецтва Ксьонза, представники Товариства глухих. 

 

Мітинг з нагоди відкриття меморіальної дошки Г. Ксьонзу.

 

Відкриття меморіальної дошки Г. Ксьонзу.

 

Ініціював захід директор Духовно-культурного центру імені преподобного Паїсія Величковського Сергій Козлов при підтримці Високопреосвященнійшого архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора.

На площі біля церкви була відкрита невелика виставка, що складалася з шести робіт Григорія Ксьонза з приватних збірок полтавських колекціонерів. Усі картини художника — теплі, затишні, щирі та надзвичайно різнобарвні. 

Розпочався захід з літературно-релігійної композиції про Україну в музичному супроводі у виконанні аматорів Будинку культури села Токарі.

Доцент Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин повідомила присутнім короткі біографічні відомості з життя та творчості Григорія Ксьонза, зазначивши, що він жив, щоб творити прекрасне. 

Найурочистіша частина дійства супроводжувалася панахидою на честь вшанування пам’яті Григорія Ксьонза, яку очолив Високопреосвященніший архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір разом зі священиками Лохвицкого району. Після літургії владика у проповіді звернув увагу на талант художника, адже у своїх творах він передав душу людини, тому заслуговує на вічну пам’ять.

Віта Сарапин відзначила вагомий внесок директора Духовного центру Сергія Козлова, благодійників Свято-Успенського кафедрального собору міста Полтави — Олега Шаповала, Павла Рибки, Валерія Канівця, Олександра Сухачева, членів Українського товариства глухих міста Полтави, за сприяння голови Полтавської обласної організації УТОГ Леоніда Усенка, у справу увічнення пам’яті Григорія Ксьонза. 

 

Виставка живописних творів художника.

 

Щирі слова про майстра пензля сказали представник Лохвицької районної ради Павло Плужник і Токарівський сільський голова Юрій Краснолуцький. На цьому заході заслухали вис­тупи й учнів Токарівської школи, котрі охарактеризували малярські роботи, зокрема портрети Григорія Петровича. Не обійшлося без виступу капели бандуристок під керівництвом Тамари Федоренко, які були одягнені в українські національні костюми, схожі на ті, які зображені на картинах художника.

Виступили і гості з Полтави. Голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників України Юрій Самойленко поцінував художню спадщину, що увійшла до золотої скарбниці українського мистецтва, і подарував школі, бібліотеці та краєзнавцям села Токарі останній випуск Всеукраїнського шляхетного журналу «Образотворче мистецтво» зі статтями про Григорія Ксьонза.

Директор Полтавського художнього музею (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова зазначила, що в музеї зберігаються 10 полотен Ксьонза, а 10 років тому в галереї проводилась велика Всеукраїнська художня виставка його робіт з музеїв і приватних колекцій України. Це була перша масштабна виставка, до цього взагалі таких виставок робіт Григорія Ксьонза не було. За радянських часів художня спадщина Григорія Петровича вважалася кустарщиною.

Радісну звістку повідомив директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов. 23 листопада в цьому ж Центрі, у зв’язку з 140-річчям від дня народження Григорія Ксьонза, відкриється Всеукраїнська виставка з приватних збірок шанувальників мистецтва згаданого художника і буде виданий художній альбом його творчості. 

 

Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір
та директор Духовного центру Сергій Козлов.

 

Настає найурочистіша мить заходу: до невідкритої дошки, що вмонтована в фасадну стіну Миколаївської церкви, підходять архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір і директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов, вони перерізають стрічку — спадає біле полотнище, і присутні побачили в усій величі меморіальну дошку з портретом Григорія Ксьонза, котрий одухотворено дивиться на учасників дійства. Здавалося, він оглядає нас і ось-ось візьме в руки пензлі та фарби і перенесе всі наші погляди, помисли на полотно, щоб увічнити навіки, як це робив у 20—30 роки минулого століття.

Відкривши дошку, владика Федір окропив її і всіх учасників дійства святою водою. 

Автор меморіальної дошки — Сергій Козлов, директор Духовно-культурного центру, що діє при Свято-Успенському соборі в Полтаві. 

Основою дошки слугує зображення палітри овальної форми, виготовленої з червоного граніту, що характеризує Григорія Ксьонза як живописця. На тлі палітри вмонтовано овальний портрет художника, викарбуваний на чорному граніті. Портрет виготовлений за фотографією 1944 року. Ця основна частина дошки (палітра) накладена на прямокутну плиту з чорного граніту і вмонтована у фасад церкви болтами сферичної форми золотавого відтінку, що надає їй естетичної привабливості. Це перша меморіальна дошка Григорію Ксьонзу на Полтавщині.

Із заключним словом на заході виступили народний депутат України Тарас Кутовий і крає­знавець села Токарі Іван Дудник. Вони подякували Сергію Козлову за вагомий внесок в увіч­нення пам’яті видатного земляка та художника. 

Завершилися урочистості виконанням Гімну України. 

Вагомий внесок у створення меморіальної дошки Григорію Ксьонзу зробили нечуючі Полтави: вони, при сприянні голови Полтавської обласної організації УТОГ Леоніда Усенка, зібрали 1600 гривень для виготовлення меморіальної дошки і цим засвідчили безмежну любов до Великого Глухого майстра наївного живопису — Григорія Ксьонза.  

В. САКУН, краєзнавець.







газета Наше Життя

Увічнили пам’ять про Григорія Ксьонза

2014-12-03
Культура глухих / Видатні глухі https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2014-11/1417178189_uvchnili-pamyat-pro-grigorya-ksonza_.jpg

15 жовтня 2014 року ознаменувалося визначною подією в мистецькому житті Полтавщини. Цього дня в селі Токарі, що поблизу Лохвиці, відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки, присвяченої 140-річчю від дня народження Григорія Ксьонза — видатного митця українського наївного живопису, який творив свої ікони, портрети, пейзажі, натюрморти у жорстокі диктаторські й голодні 1920—1930 роки. Його творчість була порятунком для народу в «чорну» годину.

газета Наше Життя