Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя

Виставка «Світ, який почула душа» в Полтаві

«Світ, який почула душа» — під такою назвою у Полтаві майже місяць працювала перша всеукраїнська виставка живопису та графіки глухих художників, присвячена пам’яті відомого нечуючого митця Григорія Ксьонза (1874—1947). Задум про влаштування цього художнього вернісажу належить Леоніду Усенку, голові Полтавської обласної організації УТОГ. На виставці були представлені пейзажі, портрети, натюрморти, графічні роботи нечуючих професіоналів й аматорів.

 

Фрагмент експозицiї виставки

 

Ця експозиція відкрилась 28 грудня 2016 року у Духовно-культурному центрі імені Паїсія Величковського, що діє при Свято­ Успенському кафедральному соборі Української Православної церкви Київського пат­ріархату в Полтаві.

Про її відкриття у місті сповіщали численні афіші, а 18 січня 2017 року в газеті Верховної Ради України «Голос України» опубліковано відгук про виставку, у якому відзначено, що роботи митців позначені талантом, дивовижною щирістю і безпосередністю сприйняття дійсності.

Виступаючи на відкритті виставки, директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов сказав: «Цей унікальний художній вернісаж побачив світ, дякуючи спільній роботі з Леонідом Усенком. Полтавцям і гостям міста буде цікаво оглянути виставку, щоб осягнути мистецький талант нечуючих художників України».

Голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників України Юрій Самойленко дав таку оцінку цій вис­тавці: «Є професійні майстри з поставленим пензлем. Є й самодіяльність. Виставка різнопланова. У картинах народжені ідеї нечуючих художників і дійсно, що на полотнах говорить душа. Підтримую ідею про проведення пленера».

Цікаво було почути згадку Юрія Самойленка про Олександра Саєнка (1899—1985), глухого художника, члена УТОГ, з яким йому довелося зустрічатися у 70­-ті роки минулого століття в Решетилівці, у ткацькій майстерні, де Олександр Ферапонтович виготовляв килимки.

Привернув увагу присутніх виступ мистецтвознавця, члена міжнародної Асоціації критиків мистецтва при ЮНЕСКО у Парижі Віталія Ханка: «Коли дивишся на ці картини, не розрізняєш, хто писав ці полотна: чуючий чи глухий. Сподобалися різножанрові роботи. Я здивований кількістю учасників виставки й кількістю представлених робіт».

Приємним був виступ президента Київської спілки нечуючих художників «Натхнення» Олексія Нашивочнікова: «У минулому році була розмова з Леонідом Усенком, який запропонував мені взяти участь у всеукраїнській виставці, на яку київські художники надали 27 картин. Таким чином, столичні нечуючі митці мали змогу об’єднати зусилля з Л. Усенком, котрий залучив також невідомих нам нечуючих художників з 15 областей України. Так зародився всеукраїнський художній вернісаж глухих митців».

А от що сказав Леонід Усенко: «Два роки тому я відвідав виставку робіт Григорія Ксьонза в Духовному центрі й був приємно вражений, що цей глухий художник має великий успіх у світі мистецтва. Виникла думка дізнатись, скільки нечуючих художників є на даний час в Україні. Я був впевнений, що серед них є багато талановитих художників, таких як Г. Ксьонз. І мені захотілося, щоб талант сучасних глухих митців був представлений і поцінований громадськістю. Так з’явилась ідея влаштувати всеукраїнську виставку глухих художників, присвячену пам’яті Григорія Ксьонза, адже цьогоріч виповнюється 70 років, як цей талановитий син Полтавщини пішов у кращий світ».

 

Роботи М. Поплавка

 

Слід додати, що Леонід Усенко дійшов  висновку, що нечуючим художникам України на виставці у Полтаві слід заявити громадськості, що вони здатні творити прекрасне, йдучи в ногу з чуючими митцями й демонструючи свої таланти всьому світу. Для реалізації цієї ідеї Леонід Вікторович разом з перекладачем облорганізації УТОГ С.С. Баклицькою зв’язався з обласними організаціями УТОГ, а ті, у свою чергу, із земляками-художниками. Таким чином, до Полтави, на адресу облорганізації УТОГ, поступово почали надходити живописні та графічні роботи глухих майстрів пензля: 25 нечуючих художників з 15 областей України передали для виставки у Полтаві 64 мистецькі роботи. Найбільша кількість митців виявилася з Києва — їх було аж 9, і до участі у виставці їх залучив президент Київської спілки нечуючих художників «Натхнення» Олексій Нашивочніков. З Івано-Франківська взяло участь два митці — Роман Бузлак і Юрій Максимів. Виявили бажання взяти участь у полтавському вернісажі по одному художнику з Одеси й Харкова, Дніпра й Львова, Вінниці та Ужгорода, Житомира й Миколаєва, Білої Церкви й Запоріжжя, Кропивницького й Полтави. Цікаво, що з окупованого Донбасу взяв участь Олександр Андронов (Луганська обл., м. Латугіно). «Первачком» виявився Олексій Пономаренко з Полтави, який робить свої перші кроки на ниві мистецтва, подавши на виставку свою роботу «Макове поле», виконану олійними фарбами.

17 учасників виставки представили по три роботи, всі інші — по одній-дві. Старійшиною художнього вернісажу виявилася киянка Віра Черьомухіна, котрій 77 років. Її роботи — різні за тематикою, про що дають нам знати їх назви: «Березень», «Соняшники», «Натюрморт дачний». Наймолодшою учасницею є вісімнадцятирічна Аліна Дудник з Кропивницького, її роботи, такі як «Блага вість», «Святий Ангел», «Лісова пісня», виконані аквареллю та гуашшю в українському стилі.

Зацікавилась вернісажем обласна телерадіокомпанія «Лтава», котра транслювала телесюжет про презентацію всеукраїнської виставки глухих художників. Один із журналістів у телевізійній передачі сказав: «У людей з обмеженим слухом — своє бачення світу. Вони «чують» фарбами, яскравіше вловлюють красу й гармонію в речах, що пересічній людині здаються ординарними й повсякденними». А журналістка газети «Вечірня Полтава» Ганна Ярошенко, проглянувши телепередачу про цю всеукраїнську виставку, на телестудії «Місто» прокоментувала її так: «Я була приємно подивована полотнами глухих художників. На їх полотнах бачиш реальність відтворення світу фарбами. Глухі здатні творити прекрасне. Як це здорово! Кожна робота не тільки максимально розкриває внутрішній світ свого автора, але й дозволяє нам разом з ним відчути, побачити й навіть почути все те, що його оточує, передає гармонію навколишнього світу, «почутого душею».

13—14 січня 2017 року, коли відзначали старий Новий рік, відбулася зустріч з учасниками всеукраїнської виставки живопису та графіки, на яку прибуло 14 учасників з Києва й Одеси, Харкова й Запоріжжя, Львова й Кропивницького, Полтави й Дніпра, Білої Церкви й села Тучин Рівненської області. Зі столиці було п’ять художників.

 

Провівши для гостей у перший день після приїзду екскурсію до Музею історії Полтавської битви, їх запросили далі до Полтавського будинку культури УТОГ, де відбулася презентація книги «Нескорені глухотою». Це видання про видатних полтавців, які увій­шли в історію України, зокрема, художники Герасим Німий, Марія Башкирцева, Григорій Ксьонз й Олександр Саєнко, народна цілителька Ольга Гоголь-Головня, засновники першої в Полтавській губернії школи для глухонімих дітей — брати Микола та Михайло Варди.

Наступним заходом у Будинку культури УТОГ була нарада нечуючих художників щодо їхньої діяльності у сфері образотворчого мистецтва. Так, було запропоновано, щоб виставки, подібні полтавській, проводити постійно, хоч би раз у три роки. Піднімали питання щодо проведення пленеру в кінці травня — на початку червня. Говорили про те, що настала потреба у створенні Спілки глухих художників України, про заохочування талановитих учнів шкіл для дітей з порушенням слуху до творчої діяльності, проведення у навчальних закладах майстер-класів і виявлення талантів серед нечуючої молоді. Мовилось на нараді, що треба проводити творчі зустрічі між художниками на регіональному рівні з метою організації вис­тавок, виступати на мистецькі теми перед членами УТОГ. Говорили й про те, що художники не відчувають підтримки, закриваються у своєму середовищі, не мають змоги себе проявити у суспільстві, про створення мистецьких об’єднань у містах, співпрацю з обласними організаціями УТОГ та об’єднаннями чуючих художників, що дасть можливість для розвитку мистецької діяльності й підвищення майстерності нечуючих майстрів пензля.

 

На прес-конференції виступає
президент Київської спілки нечуючих художників «Натхнення»
Олексій Нашивочніков

 

Зустріч, яку організувала Полтавська обласна організація УТОГ, дуже корисна — вона надихає до творчості, дає можливість поділитися досвідом, думками, ідеями. Активну участь в обговоренні брали кияни Олексій Нашивочніков і Євген Фіненко, львів’янин Олег Думинець й одесит Віталій Сандуца.

Полтавська обласна організація УТОГ в переддень старого Нового року частувала наших гостей вечерею в українському стилі, під час якої не обійшлося без традиційних, знаменитих полтавських галушок, кот­рі смачно приготувала Марія Іванівна Гроза.

14 січня, у першій половині дня, учасники мистецької зустрічі здійснили екскурсію до Полтавського художнього музею (Галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Тут вони оглянули виставку робіт художника Миколи Ярошенка (1846—1898), який народився у Полтаві. Експозиція нараховує понад 100 робіт і присвячена 170­річчю від дня народження земляка.

А вже в другій половині дня в Духовно-культурному центрі відбулася творча зустріч з учасниками всеукраїнської виставки, де велася розмова на мистецьку тему, на яку завітало так багато полтавців-утогівців, що яблуку ніде було впасти. Відкрили цю зустріч директор Духовного центру Сергій Козлов і голова Полтавської обласної організації Леонід Усенко. Вони познайомили присутніх з учасниками виставки.

З визначною подією всіх привітав Архі­єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Владика сказав: «Дуже приємно, що при Свято-Успенському соборі функціонує всеукраїнська виставка робіт глухих художників. Я зустрівся особисто з митцями пензля і вітаю з цією подією в житті України, бо це перша така виставка і маю надію, що не остання». Від владики Федора учасники вернісажу одержали благословення на подальшу творчу роботу.

14 січня — це був день творчої зустрічі нечуючих художників України, коли кожен утогівець Полтави, оглянувши 64 полотна, зміг поспілкуватись з майстрами пензля. Це було духовне свято.

Тож даваймо разом оглянемо ці картини, увійдемо у їхній духовний світ творчості, спробуймо осягнути й помилуватися чарівністю фарб.

Заманив нас Олексій Шеляг, замилував цікавими графічними роботами «Швидкість», «Центр тяжіння», «Печора», виконаними тушшю. Коли дивишся на ці графічні роботи, складається враження, що вони нібито виконані не на папері, а на сріблястих пластинах. Відчувається якась особлива гра світла.

Цікаві олійні полотна одесита Віталія Сандуци на морську тему, на яких бачиш рух хвиль, що розбиваються об скелясті береги Чорного моря.

Особливо привертає увагу досить велике (розміром 80х87 см) полотно «Під дощем» Олександра Андронова, котре вражає багатством яскравих фарб, що подані у веселковій манері. Тут бачиш гаму різноманітних кольорів, що виграють під дією сонця й дощу.

Не відірвати очей від картини «Весна» художника Євгена Фіненка, скільки в цьому полотні весняної свіжості, світла, чаруючої краси. Звернувся Євген і до історичної теми, написавши полотно «Дума Мазепи». Перед нами гетьман, заглиблений у роздуми про долю України. Автор зобразив його на тлі батуринських будівель. Картина велична й приваблива.

Дивує відвідувачів виставки робота Олексія Нашивочнікова «Червоний бик і вербові котики», виконана олійними фарбами на полотні розміром 70х80 см. Автор лаконічно передав велич бика і ніжність вербових котиків на синьому тлі. Відчувається якась особливість полотна, його монументальність.

Привертають увагу полотна Михайла Поплавка — «Бабусині пиріжки», «Бахус», «Натюрморт. Присвячується Т. Шевченку», виконані в жовтих теплих тонах. Завдяки такій авторській манері письма його роботи не схожі на всі інші роботи виставки.

Неповторний стиль мистецьких робіт має й Сергій Комщук, їх не сплутаєш з іншими. У полотнах «Вершниця…», «Княгиня Ольга», «Політ» автор звернувся до історичної теми і вдався до алегорії.

Гарними пейзажами порадував любителів образотворчого мистецтва Олександр Галайчук, його роботи пронизані яскравою гамою кольорів у картинах «Карпати», «Осінь», «Дорога до лісу», де все дихає живою природою.

А які милі акварелі «Селище Кичкас», «Затока», «Трускавецьке озеро» Миколи Стешенка, що подані у стилі пейзажної лірики.

Помилуватися архітектурними спорудами Житомира запрошує нас Валерій Кидисюк у таких полотнах, як «Житомир зимового вечора», «Околиця Замкової гори», «Стара вежа», що свідчать про закоханість автора картин у своє рідне місто.

Дають високу оцінку поціновувачі мис­тецт­ва картинам «Церква в Каргаполі», «Село Велика Писа», «Натюрморт з квітами», які виконав Лев Селуанов. Його роботи вирізняються своєрідними мазками пензля, особ­ливою гамою кольорів і неповторною композицією.

Як не згадати Сергія Якутовича, котрий родом зі знатних українських художників Якутовичів! Він на суд відвідувачів виставки надав три полотна великого формату: «Натюрморт у майстерні», «Київ. Зимовий краєвид», «Седнів. Ранковий мотив». У Сергієвих картинах відчувається творчий підхід до зображуваного.

 

Роботи художникiв (зверху вниз) В. Тимошенка та О. Думинця

 

Отже,  ми розглянули побіжно окремі роботи нечуючих художників, що, на нашу думку, варті уваги.

Кульмінацією заходу стало відзначення учасників виставки скромними нагородами. Так, по закінченні зустрічі, директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов і голова Полтавської обласної організації УТОГ Леонід Усенко за участь у всеукраїнській виставці вручили 25 нечуючим художникам подяки, завірені печаткою Управління Полтавської єпархії Української Православної церкви.

Перша масштабна всеукраїнська виставка глухих художників функціонувала у Полтаві майже місяць; за цей час її відвідало багато полтавців і гостей міста. Вона заявила громадськості, що нечуючі здатні творити прекрасне, йдучи в ногу з чуючими митцями.

Кожен з них у своїх творах втілив частку свого серця, велич свого розуму, свій Божий талант, дивуючи навколишній світ здобутками на мистецькій ниві.

Роз’їхалися по містах України нечуючі митці прекрасного і повезли із собою з Полтави світлі помисли про першу всеукраїнську виставку, яка надихнула їх на творчі плани, щоб згодом збагатити світ новими мистецькими творами.

 

Р.S. Разом з тим, як не відзначити роботу перекладача Полтавської обласної організації УТОГ Світлани Баклицької, котра всі до єдиного заходи перекладала кваліфіковано, зі знанням справи, за що всі нечуючі художники й глухі відвідувачі виставки дякують їй щиро й безмежно.

 

В. САКУН, м. Полтава

Сохранить

Сохранить







газета Наше Життя

Виставка «Світ, який почула душа» в Полтаві

2017-02-22
Культура глухих / Мистецтво глухих https://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-02/1487600948_fragment-ekspoziciyi-vistavki.jpg

«Світ, який почула душа» — під такою назвою у Полтаві майже місяць працювала перша всеукраїнська виставка живопису та графіки глухих художників, присвячена пам’яті відомого нечуючого митця Григорія Ксьонза (1874—1947). Задум про влаштування цього художнього вернісажу належить Леоніду Усенку, голові Полтавської обласної організації УТОГ. На виставці були представлені пейзажі, портрети, натюрморти, графічні роботи нечуючих професіоналів й аматорів.

Сохранить

Сохранить

газета Наше Життя