Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя
З метою інформаційного забезпечення нечуючих інвалідів Центральне правління УТОГ з 5 липня 1967 року видає щотижневу газету "Наше життя". Ця газета є єдиним в Україні друкованим засобом, яке понад 50 років висвітлює життя нечуючих інвалідів України.

​Українська жестова мова та її викладачі



Ольга Біланова, викладач української жестової мови Криворізького КЗО
«Багатопрофільний 
навчально-реабілітаційний центр «Сузір’я» зі своіми учнями.

Учитель — безцінна професія, що споконвіків шанується і цінується не одним поколінням. Бо все починається з учи­теля, котрий не просто дає знання, а направляє, підказує, підтримує. Усі ми пам’ятаємо своїх перших та улюблених вчителів, їхні незабутні уроки…

З того часу, як у 2009 році до навчальних програм укра­їнських спецшкіл для дітей з порушеннями слуху увійшли уроки з української жестової мови, вони стали улюбленими для багатьох наших школярів. І саме тому, з нагоди 15-річного ювілею Об’єднання нечуючих педа­гогів (ОНП), Дня працівників освіти та Міжнародного дня глухих, гаслом якого цього року є девіз: «Повне зану­рення у жестову мову», ми вирішили провести невелич­ке опитування і підготувати інтерв’ю з викладачами цієї нової шкільної дисципліни — членами ОНП.


ОЛЬГА БІЛАНОВА:


— В якій школі Ви працюєте та який у Вас педа­гогічний стаж?

— Я працюю в Криворізькому КЗО «Багатопрофіль­ний навчально-реабілітаційний центр «Сузір’я». Маю 13 років педагогічного стажу, з них 4 роки викладаю УЖМ.

— Чому обрали професію педагога?

— Мої батьки були педагогами, тому я обрала цю професію і вважаю це престижним.

— Як Вам зараз працюється на уроці УЖМ? Що для Вас є важливим при викладанні?

— До кожного уроку у мене особливий підхід, в за­лежності від активності учнів та рівня їх знань ЖМ. На­приклад, важко проводити уроки в 1 класі, тому що іноді діти приходять з нульовим знанням жестової мови. І, на жаль, відчувається те, що відсутні підруч­ники. Переді мною стоїть проблема, як ж доступніше подати матеріал. Багато часу при підготовці до уроків займає підбір необхідних матеріалів, підготовка пре­зентацій, слайдів, табличок, наочності, використання інтернет-ресурсів.

— Що для Вас жестова мова?

— Жестова мова, на мою думку, це мова, яка допо­магає людині з порушеннями слуху адаптуватися в соціальному середовищі та інтегруватися в ньому.


ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУК (МЕТЕНЬКО):


— В якій школі Ви працюєте та який педагогічний стаж маєте?

— Працюю вже другий рік в Ужгород­ській загальноосвітній спецшколі-інтерна­ті І—ІІІ ст.

— Чому обрали професію педагога?

— Цю професію я обрала тому, що завж­ди хотіла працювати з дітьми. Я впевнена, що зможу зрозуміти їх, допомогти їм. Во­ни мені довіряють, бо я така ж, як і вони — маю порушення слуху.

— Як Вам зараз працюється на уроках УЖМ? Що для Вас є важливим при ви­кладанні?

— Щоб урок був цікавим, потрібно до нього добре підготуватися. При викладан­ні мені дуже важливо, щоб діти зрозуміли тему уроку, для цього потрібно використо­вувати більше наочності. Тому я стараюсь до кожного уроку підготувати цікавий ма­теріал, роздруківки, картини тощо.

— Що для Вас жестова мова?

— Звичайно, для мене це найрідніша мо­ва. Мама мені розповідала, що я вперше заговорила жестовою мовою ще у 8 міся­ців! І, до речі, моїм першим жестовим сло­вом було таке важливе слово як «туалет».


ЛАУРА ІВАЩЕНКО:


— В якій школі Ви працюєте та який педагогічний стаж маєте?

— Працюю в Хмельницькій спеціальній загальноосвітній школі № 33. Загальний стаж — 12 років, стаж як вчителя УЖМ — 5 років.

— Чому обрали професію педагога?

— На це запитання дуже багато «тому», але відверто можу сказати, що бути вчите­лем — це моє покликання.

— Як Вам зараз працюється на уроках УЖМ? Що для Вас є важливим при ви­кладанні?

— Урок УЖМ — не простий, він різно­манітний, дуже цікавий, має багато різ­них тем. Для підготовки до уроку потріб­но витратити чимало часу! Важливим при викладанні є переклад УЖМ на словесне мовлення, зокрема у вигляді писемного мовлення, яке в житті нечуючих має важли­ве значення.

— Що для Вас жестова мова?

— Це для мене найперша і найрідніша мова.


ІРИНА СТОМАЧЕНКО:


— В какой школе Вы работаете и ка­кой Ваш педагогический стаж?

— Работаю в Запорожской спецшко­ле-интернате. Педагогический стаж — в ноябре этого года будет ровно 25 лет.

— Почему Вы выбрали профессию педагога?

— Профессию выбрала из любви к де ­тям.

— Как Вам сейчас работается на уро­ках УЖЯ? Что для Вас важно при препо­давании?

— Урок УЖЯ преподаю 2 часа в неделю. Дополнительно еще есть занятия в круж­ке. Для меня важно передать красоту же­ста и понимание сути слова.

— Что для Вас жестовый язык?

— Если честно, затрудняюсь ответить… Но считаю, что свой родной язык нужно любить и гордиться им.


КАТЕРИНА ЯРМОЛЕНКО (ЛИСИЦЯ):


— В якій школі Ви працюєте та який Ваш педагогічний стаж?

— Моє місце роботи — Кам’янська спецшкола-інтернат. Педагогічний стаж — 7 ро­ків, але зараз я у декретній відпустці. Ви­ховую донечку 1,9 рочків.

— Чому обрали професію педагога?

— Довга історія. В мене є диплом соці ­ального працівника, та було складно знай­ти хоч якусь роботу за цією спеціальністю, ще й під час економічної кризи на початку 2000-х років. Якось поїхала до Кам’янської спецшколи на якийсь захід. Вразила атмос­фера у цій школі, це викликало у мені ціка­вість та інтерес до праці вчителя, до роботи з дітьми. Тому знову пішла вчитися та отри­мала диплом сурдопедагога. Ось і працюю.

— Як Вам працюється на уроці УЖМ? Що для Вас є важливим при викладанні?

— Розповім, як працювала до декретної відпустки. Це було досить складно, адже я старалася зробити все для дітей, щоб їм було цікаво і щоб вони розуміли суть жестової мови. При викладанні мені важливо було, щоб діти отримали нову інформацію.

— Що для Вас жестова мова?

— Для мене жестова мова — це моє жит­тя. Завдяки їй я спілкуюся з оточуючими людьми, викладаю дітям… Жестовою мо­вою можна передати багато — те, що іно­ді не пояснити звичайними словами зі сло­весного мовлення.


ЛЕСЯ ЛЕЩЕНКО:


— В какой школе Вы работаете и ка­кой у Вас педагогический стаж?

— Работаю в Харьковской спецшко­ле-интернате № 6. Педагогический стаж — 26 лет, в этой школе — 22 года.

— Почему выбрали профессию педа­гога?

— Пошла работать в школу, так как в то время для глухих особенного выбора не было. Правда, хотелось бы поработать и в другой сфере, но…

— Как Вам сейчас работается на уро­ках УЖЯ? Что для Вас важно при препо­давании?

— Для меня ЖЯ — это мой язык. И своей работой хочу передать, рассказать детям побольше информации, ведь через изуче­ние ЖЯ изучается и словесная речь.

— Что для Вас жестовый язык?

— Очень хотелось бы, чтобы все педаго­ги в школах говорили на жестовом языке свободно, как и на словесном русском и украинском. Потому что для неслышащих это родной язык.


АДА ЛУК’ЯНОВА:


— В якій школі Ви працюєте та який педагогічний стаж маєте?

— Працюю в Полтавській ЗОШ-інтернаті І—ІІІ ступенів Полтавської обласної ради з 2000 року. Викладаю УЖМ 7 років.

— Чому обрали професію педагога?

— Коли мені було 15 років, я навчалася в Миргородській спецшколі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом, і там, під час зборів випускників, у мене запитали, ким я хочу бути у майбутньому. Я відповіла, що хочу працювати у школі для глухих дітей вихователем. Адже на той час не було варі­антів вибору, як зараз. Тому можна сказа­ти, що це була моя мрія. А як тільки з’явив­ся такий новий предмет як УЖМ, звичайно ж, я погодилаcя викладати його.

— Як Вам зараз викладається? Що для вас є важливим при викладанні?

— Викладати важко, тому що немає під­ручників. Через те, що діти списують кон­спект з дошки, дуже мало часу залишаєть­ся для обговорення тем. Але предмет ді­тям подобається. Особисто мені потрібні ще години для уроку УЖМ — не 2 години на тиждень, а 3—4.

— Що для Вас жестова мова?

— Жестова мова… Це моя мова, моя ди­тина розмовляє жестами, це мова нашої культури — культури глухих людей. Вона цікава, різнокольорова, багата. ЖМ з’яви­лася не вчора і не сьогодні, вона існувала ще тоді, коли мене та й усіх нас на світі не було... І вона буде існувати й надалі.


Іноді здається, що щоденна праця педа­гога така непомітна: з дня у день, з року у рік… І в той же час, як багато залежить від вас, наші безцінні вчителі! Низький уклін вам та щира подяка за щоденну нелегку, але благородну працю!

Прийміть найщиріші вітання з Днем пра­цівників освіти!


«Вчителю ти мій,
Істини шукач!
Виводь нашу юнь
На життєвий шлях!»

(слова з Гімну Об’єднання нечуючих педагогів»).


М. АНДРІЄНКО


​Українська жестова мова та її викладачі

Професія - перекладач / Відео http://ourlife.in.ua/uploads/posts/2017-10/medium/1506880236_huz86ke3hky.jpg

Учитель — безцінна професія, що споконвіків шанується і цінується не одним поколінням. Бо все починається з учителя, котрий не просто дає знання, а направляє, підказує, підтримує. Усі ми пам’ятаємо своїх перших та улюблених вчителів, їхні незабутні уроки…