Авторизація

     Забули пароль?


Реєстрація

   
Наше життя
З метою інформаційного забезпечення нечуючих інвалідів Центральне правління УТОГ з 5 липня 1967 року видає щотижневу газету "Наше життя". Ця газета є єдиним в Україні друкованим засобом, яке понад 50 років висвітлює життя нечуючих інвалідів України.

Газета «НЖ» — справді наше життя

Я не можу пригадати, коли вперше прочи­тала газету «Наше життя», про що і про кого в ній писалось, але я добре пам’ятаю, з яким хвилюванням і гордістю я читала цю газету.

Читала і раділа, що є газета про нас, ін­валідів зі слуху, що у нас є своя газета.

І ще пам’ятаю статтю в газеті, в якій моя землячка — львів’янка Г.М. Поляко­ва, донька нечуючих батьків, розповідала про історію створення організації глухих на Львівщині, про першу школу для нечуючих дітей ще за часів панської Польщі, про нав­чання глухих у перші роки Радянської вла­ди, про перших вчителів — справжніх спод­вижників, бо їм доводилося навчати дітей у тяжких умовах.

Розповідалося і про перших випускників цієї школи, про їх подальше життя і поне­віряння в пошуках місця роботи, про те, як вони збирали кошти на будівництво гур ­тожитку і ремісничих майстерень.

Це були люди з великої букви — талано­виті й працьовиті: брати Луценки, Бело­шевський, Давидов, Мартинович.

Ця давня стаття в газеті справила на ме­не величезне враження.

А «НЖ» і надалі висвітлює всі події в жит­ті УТОГ і нечуючих людей всього світу.

Подобається, що в ній багато уваги при­діляється різним конкурсам і вікторинам, які дають багато цікавої інформації.

Я бажаю газеті «НЖ» у її 50-річний ювілей, попри всі фінансові негаразди, подальшого процвітання, збільшення тиражу і кількості передплатників, а всьому колективу редак­ції — міцного здоров’я і наснаги в роботі.


С. СЕМОЧКО,
м. Львів



Газета «НЖ» — справді наше життя

На злобу дня / З редакційної пошти /templates/Adapt/dleimages/no_image.jpg

Я не можу пригадати, коли вперше прочи­тала газету «Наше життя», про що і про кого в ній писалось, але я добре пам’ятаю, з яким хвилюванням і гордістю я читала цю газету. Читала і раділа, що є газета про нас, ін­валідів зі слуху, що у нас є своя газета.